Євросоюз відстає у космічній гонці

POLITICOPOLITICO

Через п’ятдесят років після висадки на Місяць місії «Аполлон 11» триває друга фаза космічної гонки, але Європа має в цьому питанні дуже мінімалістичні цілі, а крім того небагато бажання інвестувати в це, — пише Джошуа Посанер з POLITICO.

Читайте також: «Телескоп у Канаді зареєстрував таємничий сигнал, надісланий з глибокого космосу»

У листопаді міністри з усього континенту зустрінуться в Іспанії, щоб разом вирішити, які проекти потрібно реалізовувати під егідою Європейського космічного агентства (ESA) — організації, створеної 22 країнами для розвідки у космосі, виробництва та запуску супутників.

Рішення, які потрібно буде прийняти, включають, серед іншого, реалізацію проекту захисту Землі від астероїдів, реалізованого спільно з NASA, та декілька розвідувальних місій.

Європі також доведеться вирішити, чи брати участь у зростаючому процесі мілітаризації космосу — ця тема найбільше розділяє країни ЄС.

Севільська зустріч визначить курс та шляхи реалізації європейських космічних проектів на 2020-2030 роки. Це відбуватиметься в той момент, коли Брюссель просить столиці країн ЄС посилити фінансування космічних програм. У той же час інші глобальні гравці — США, Китай, Росія, а останнім часом і Індія — вживають своїх, все більш рішучих дій.

«Космічна гонка починається знову, — каже Марко Фукс, генеральний директор OHB, компанії з аерокосмічної техніки в Бремені. — Цього разу це не лише щось на кшталт політичної гонки між СССР та США, а більш широкий проект, що нагадує про появу європейців в Америці.

Фукс додає, що хоча в 1960-х лише дві наддержави мали засоби для запуску супутника на орбіту, сьогодні понад 70 країн мають свої космічні агенції. До цього додаються приватні підприємці, такі як власник Amazon, Джефф Безос, творець Tesla, Ілон Маск та власник Virgin Річард Бренсон, які вкладають приватні активи в комерційні космічні програми польотів.

Витрати на придбання та запуск невеликого супутника в космос становлять кілька мільйонів євро, і тому залишаються в межах можливостей багатьох приватних підприємців.

Супутник

Супутник

«Витрати на запуск супутників значно впали, тому більш дрібні гравці також мають доступ до космосу», — каже речниця Airbus, найбільшої в Європі компанії з аерокосмічної техніки.

За даними агентства ООН, що здійснює нагляд за космічними дослідженнями, цього року загальна кількість супутників, зареєстрованих на орбіті (як військових, так і цивільних), перевищує 5000. Наразі їх працює понад 2000, не рахуючи величезної кількості космічного сміття, що обертається навколо орбіти.

Читайте також: «Шпигунство в космосі. Росіяни підслуховували французів»

Минулого року президент США Дональд Трамп оголосив про плани створення «космічних сил» як окремого військового формування для боротьби та контролю за загрозами з орбіти. Цього року Індія випробувала нову ракету для знищення супутників; і Росія, і Китай інвестують у «космічну» зброю: від орбітальних дронів до технік глушення супутників.

На грудневому саміті НАТО очікується, що космос буде розглянуто як нову сферу ведення війни, що, в свою чергу, викликає питання: чи напад на супутник, який належить члену альянсу, достатній для застосування статті 5 Пакту про спільну оборону?

Однак найважливіше питанням, що стоїть перед Європою — чи готова вона заплатити за те, щоб бути в першій лізі космічної гонки?

Європейська комісія запропонувала 16 мільярдів євро на космічні витрати на 2021-2027 роки. Ця сума повинна бути виділена на супутникові програми та нові проекти, такі як безпечна урядова комунікаційна система та заходи для вирішення проблем, що виникають внаслідок великої кількості відходів на орбіті.

Щорічний бюджет NASA перевищує 20 мільярдів доларів (що не включає масштабну військову космічну програму США), Китай витрачає 8 мільярдів доларів на рік на свою космічну галузь.

У космосі

У космосі

Країни ЄС вклали 10 мільярдів євро в супутникову навігаційну програму Galileo та мільярди євро на програму моніторингу Землі під назвою «Коперник», яку можна використовувати, серед іншогох, для спостереження за явищами, пов’язаними зі зміною клімату чи стихійними лихами.

Тим часом NASA має великі амбіції, включаючи відправлення людей на Місяць до 2024 року в рамках проекту, підтриманого SpaceX Elon Musk та Blue Origin від Джеффа Безоса.

Марк Фукс хотів би, щоб європейські політики прагнули до створення постійної дослідницької бази на Місяці. Інші варіанти включають пілотований політ на Марс, місію на Венеру або один з супутників Юпітера.

Читайте також: «Прем’єр Індії: До 2022 року ми запустимо людину в космос»

Однак якщо Європа дійсно хоче досягти Місяця або планет за її межами, їй доведеться знайти гроші для здійснення цих амбіцій.

 

Be the first to comment on "Євросоюз відстає у космічній гонці"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*