Черчилль, ілюмінати

Алекс Руссо «Солдати Другої світової війни»Алекс Руссо «Солдати Другої світової війни»

7 вересня 1940 року відбувся перший повітряний наліт німецьких бомбардувальників на Лондон, внаслідок чого загинули 306 осіб.

Після походу по руїнах Уїнстон Черчилль зауважив: «Вони так мене вітали, ніби я дав їм перемогу, натомість через мене їхні будинки розбомбили на друзки…».

Черчилль сказав правду. Лондонцям було невідомо, що він не прийняв пропозицію Гітлера не зачіпати цивільні об’єкти. Відкинувши дану пропозицію, він підштовхнув Гітлера до бомбардування Лондона, і до того ж першим дав наказ бомбардувати Берлін та інші цивільні цілі.

Черчилль повчав свого командувача ВПС: «Ніколи не поводьтеся з ворогом милосердно» та інструктував свій Кабінет міністрів: «Бомбардування військових цілей, в широкому розумінні цього слова, це те, що нам потрібно». Він заблокував діяльність Червоного Хреста з контролю за цивільними жертвами.

До кінця вересня 1940 року загинуло 7000 лондонців, у тому числі 700 дітей. До кінця війни понад 60 тис. британських цивільних осіб і 650 тис. німецьких стали жертвами «стратегічних» бомбардувань.

Лондон після бомбардування

Лондон після бомбардування

Гітлер висував щедрі мирні пропозиції, які багато англійців хотіли б прийняти. У разі прийняття їх Британією не було б єврейського Голокосту.

Черчилль назвав Другу світову війну «найбільш непотрібною війною в історії». Проте банкіри у Сіті, яким він служив, добряче наживалися в ті часи на фондовому ринку. Будучи маніакально-депресивною особою, він стимулював війну і мало піклувався про звичайних людей.

Взагалі те, що ми називаємо «історією», є переважно пропагандою. Моїм джерелом для вищезазначених висновків є праця «Війна Черчилля» («Churchill’s War») Девіда Ірвінга (Avon Books, 1987), яка викриває брехню, притаманну більшості описів Другої світової війни.

Яке світло вона проливає на бомбардування Лондону? Друга світова війна стала великим кроком у довгостроковій програмі поневолення людства та встановлення світової диктатури, яку втілюють в  життя ілюмінати (монополістичний капітал, що базується у Лондоні).

Ілюмінати починають війни, щоб збільшити своє багатство і владу, а також контролювати, перебудувати і зробити більш жорстоким суспільство. «Війна з терором» має на меті змусити нас змиритися з втратою своїх громадянських прав і вступити в ще одну зайву війну, цього разу проти ісламу.

Більшість політиків (Черчилль, Буш, Блер та ін.) є лакеями, шахраями, зрадниками і злочинцями, яких «розкрутили» за допомогою мас-медіа та вищої освіти, що належать банкірам.

Війна

Війна

Хто такий Уїнстон Черчилль?

Визначальним фактом про Уїнстона Черчилля є те, що батьком його матері був Леонард Джером (уроджений Джейкобсон, 1818–1891) — спекулянт і діловий партнер Августа Бельмонта (уроджений Шоенберг, 1813–1890), який був головним американським представником Ротшильда.

Шлюб Дженні Джером з Рендольфом Черчиллем, другим сином герцога Мальборо, як видається, був шлюбом з розрахунку, типовим для багатьох подібних союзів між англійськими аристократами-марнотратниками та дочками єврейських фінансистів.

Очевидно заперечення Мальборо було подолано за допомогою приданого у 50 000 фунтів (сьогодні це приблизно 5 млн доларів). Тим не менш батьки не були присутніми на весіллі, яке відбулось у квітні 1874 року, і герцогиня називала молодого Уїнстона, що народився через сім місяців, не інакше, як «вискочка».

Біографи зазвичай змальовують Черчилля як не зовсім «англійця», оскільки йому були притаманні єврейські стереотипи.

Беатріс Вебб, яка сиділа поряд з Уїнстоном за обіднім столом, описувала його так: «Перше враження: неспокійний, майже нестерпний, дуже егоїстичний, нестримний, дріб’язковий та реакційний, але з певним особистим магнетизмом… Більше схожий на американського спекулянта, ніж на англійського аристократа. Говорив виключно про себе і про свої передвиборчі плани». (Джон Пірсон «Приватне життя Уїнстона Черчилля («The Private Lives of Winston Churchill»).

Уїнстон Черчилль в молодості

Уїнстон Черчилль в молодості

Така активність Черчилля пояснюється тим, що його батьки приділяли мало уваги своєму сину і до того ж вселили в нього думку, що любов можна завоювати, якщо вміти подобатися натовпу. Він також хотів перевершити батька, чию політичну кар’єру зруйнував сифіліс. Уїнстон став успішним автором у віці 24 років і міністром уряду в 33 роки. Його піднесенню сприяли зв’язки його матері з групою Ротшильда, включаючи впливового банкіра Ернеста Касселла.

У 1930-х роках друзі-банкіри Черчилля зробили його провідним діячем свого лобі «Фокус-група» («The Focus Group»), очолюваного сіоністським головою «British Shell», сером Робертом Уей-Коеном. Черчилль став головним опонентом політики «умиротворення» і в кінцевому рахунку головним бар’єром для укладення миру з Гітлером.

У 1936 році прем’єр-міністр Стенлі Болдуін сказав делегації на чолі з Черчиллем: «Якщо в Європі і будуть якісь бойові дії, то я вважаю за краще, щоб це була війна між більшовиками та нацистами». Проте ця політика була не тим, до чого прагнули ілюмінати.

Я вже описував ілюмінатів як кліку/культ, що складається з єврейських фінансів та британської/американської/європейської аристократії, об’єднаних шлюбами, грошами та вірою в окультизм (масонство). Черчилль, як масон, відповідає цьому опису.

Вони володіють величезними взаємодіючими картелями (банківськими, нафтовими, фармацевтичними, хімічними, ЗМІ тощо) та контролюють суспільство і уряд через корпоративні й професійні групи, мас-медіа, таємні товариства, аналітичні центри, фонди та спецслужби. Їхньою метою є «поглинути світове багатство» (за словами Сесіла Родоса).

Пам'ятник Сесілу Родосу

Пам’ятник Сесілу Родосу

Національні (британські, американські, ізраїльські) рухи (сіонізм, соціалізм, комунізм) та люди (американці, німці, євреї) є їхніми пішаками, призначеними для принесення в жертву їхнім ганебним схибленим планам.

Згідно з документом «Червона симфонія», ілюмінати сприяли приходові до влади Гітлера, контролювали Сталіна і розпочали війну. Проте схоже на те, що Гітлеру вдалося нейтралізувати банкірів за допомогою друкування власних грошей. Це стало головною загрозою для «революції» (тобто контролю ілюмінатів над світом).

«Непростимим злочином Німеччини до Другої світової війни була її спроба вилучити свою економіку зі світової торговельної системи і створити свій власний механізм валютного обміну, який міг би перешкодити отриманню прибутків з боку світових фінансів», — зазначив Черчилль в розмові з лордом Робертом Бутбі, яка цитується у передмові до другого видання книги  Сіднея Роджерсона «Пропаганда в наступній війні» («Propaganda in the Next War»).

Питання без відповідей

Гітлер не мав бажання воювати з Великою Британією. Він розглядав англійців як братів по расі й боявся війни на двох фронтах. Він здійснив багато миротворчих заходів, обіцяючи підтримати Британську імперію в обмін на свободу дій в Європі, де він надавав народам значну національну автономію (наприклад уряд Віші у Франції).

У травні 1941 року він послав свого заступника Рудольфа Гесса до Британії домовлятися про мир. Натомість Черчилль посадив Гесса до в’язниці. Я не розумію, як Гітлер міг не знати, що єврейські банкіри-ілюмінати мають усю повноту владу у Британії? Це було загальновідомим на Британських островах. Це змушує мене задатися питанням, чи не був він якось обдурений ілюмінатами?

Рудольф Гесс в ув'язненні

Рудольф Гесс в ув’язненні

В історії нічого не відбувається випадково. Мета ілюмінатів у Другій світовій війні була економічна, політична та окультна: збагатитися, знищивши національні держави Європи (включаючи Велику Британію) і принести в жертву мільйони життів своєму богу сатані.

«Ви повинні розуміти, що ця війна не проти Гітлера або націонал-соціалізму, — говорив Черчилль, — а проти сили німецького народу, який раз і назавжди буде розбитий, незалежно від того, чи він перебуває в руках Гітлера, чи священика-єзуїта. (Емріс Хьюз «Уїнстон Черчилль, його кар’єра під час війни та миру» («Winston Churchill, His Career in War and Peace»).

Єврейський Голокост також був частиною плану, щоб виправдати створення масонської «єврейської» держави. Бернард Вассерштейн пише: «Протягом перших двох років війни, коли німецька влада намагалася забезпечити вихід євреїв з Рейху і з окупованої нацистами території, саме британський уряд взяв на себе ініціативу з блокування маршрутів переміщення з Європи єврейських біженців» («Британія і євреї Європи», 1939-1945; «Britain and the Jews of Europe»).

Ми вступаємо в епоху, подібну до тої, що описана у «1984» Оруела та характеризується страхом і сум’яттям, вірусами і бомбами, пропагандою і наглядом. Війна з терором, як і всі інші війни, спрямована проти людства. Заходи безпеки розраховані на використання їх проти нас після того, як буде знищено фондовий ринок або активізовано якусь епідемію чи застосовано ядерну зброю. Багатство рідко буває пов’язане з безсиллям. Наша сила базується на індивідуальній свободі, правдивій пресі та справжній демократії, а нині вони розмиваються.

Вивчаючи історію, слід пам’ятати, що ніщо не відбувалося в той спосіб, як це видається нам зараз. Усе виконується згідно з планом, який нараховує сотні років. Людство, здається, наближається до безодні.

(Скорочено)

Генрі Маков

(з англійської мови переклав Ярослав Вербицький)

Be the first to comment on "Черчилль, ілюмінати"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*