Стратегія Дональда Трампа щодо Росії та Китаю

Дональд ТрампДональд Трамп

Війна в Сирії показала, що, коли йдеться про звичайні озброєння, то Росії особливо немає чим похвалитися. Тому Москва вивела на військову арену новий вид озброєння: найновішу генерацію гіперзвукових ядерних носіїв. Це повинно означати, що Росія випереджає США в ядерній гонці. Тому президент США Дональд Трамп попередив Росію та Китай про плани створити арсенал ядерної зброї для протидії їм.

Впливовий журнал Foreign Affairs, що присвячений міжнародним справам, опублікував статтю Елбріда Колбі, одного з головних авторів Стратегії національної оборони Пентагону. Він заявляє, що війна, яка зараз ведеться проти тероризму, раніше чи пізніше припиниться, і великі держави знову конкуруватимуть між собою. Тому девіз нашого часу: «Якщо ти хочеш миру, готуйся до ядерної війни».

Колбі передбачає, що конфронтація з Росією та Китаєм може стати ядерною, якщо під час геополітичного змагання, яке стає дедалі жорсткішим та невизначеним, кожен гравець опиниться перед спокусою вихопити свій ядерний меч для перевірки рішучості супротивника відповісти на виклик.

Логіка Колбі полягає в тому, що найкращим способом запобігти ядерній війні є підготовка до обмеженої ядерної війни, під час якої США матимуть змогу здійснювати ефективні ядерні операції.

Foreign Affairs

Foreign Affairs

Сполучені Штати Америки нарощуватимуть ядерний арсенал для чинення тиску на Росію та Китай. Таке попередження зробив американський президент Дональд Трамп 22 жовтня перед журналістами, нагадавши, що РФ не дотримується Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), передає Reuters.

Лідер США планує нарощувати ядерні можливості, поки інші країни «не прийдуть до тями». Трамп також уточнив, що відмовиться від розширення ядерних сил, коли інші стануть більш розсудливими.

«Поки люди не прийдуть до тями, ми нарощуватимемо. Це загроза, яка включає в себе і Китай, і Росію, і будь-кого, хто хоче грати в ці ігри», — сказав він.

Нагадаємо, 20 жовтня Дональд Трамп підтвердив, що Вашингтон вийде з РСМД, оскільки Росія продовжує виробляти і приймати на озброєння заборонені крилаті ракети. У свою чергу в Росії заявили, що Вашингтон не має доказів порушень.

Міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон підтримав наміри президента США, наголосивши, що Москва зробила договір «посміховиськом».

Гевін Вільямсон

Гевін Вільямсон

США можуть розірвати ще один стратегічний договір щодо ядерної зброї з Росією. За словами високопоставленого чиновника Білого дому, йдеться про СНО-III, який обмежує стратегічні наступальні озброєння і діє з 2010 року. Про це повідомляє Financial Times.

«Остаточної позиції у нас ще немає, хоча є кілька міркувань, включаючи повторні переговори, повернення до моделі Московського договору або продовження. Проте останнє малоймовірно», — розповів чиновник.

Договір СНО-III обмежує кількість ядерних боєголовок, які можуть мати на озброєнні Росія та США. Документ можна продовжити на п’ять років, таким чином у Москви і Вашингтона є час до 2021 року.

Після приходу адміністрації президента США Дональда Трампа Вашингтон розширив свою військову діяльність в Східно-Китайському і Південно-Китайському морях, включаючи навчання з підтримання свободи судноплавства, які Пекін вважає провокаційними. США також активізували польоти бомбардувальників B-52.

У Пекіні заявили, що посадка бомбардувальників КНР, здатних нести ядерну зброю, на острові Вуді була проведена в рамках навчань, покликаних відпрацювати навички ВПС «здійснювати удари в будь-який час і в будь-якому напрямку». У ВПС КНР додали, що ці навчання можна розглядати як «підготовку до битви за Південно-Китайське море». Китай також провів великі військово-морські та повітряні навчання біля Тайваню.

Бомбардувальник B-52

Бомбардувальник B-52

Віце-президент США Майкл Пенс заявив, що «Китай хоче витіснити Сполучені Штати із західної частини Тихого океану і спробувати перешкодити Вашингтону прийти на допомогу своїм регіональним союзникам». Пенс поклявся, що Вашингтон не відступить і Китаю не вдасться залякати США.

Основна проблема полягає в тому, що суперечності між Китаєм і Сполученими Штатами не пов’язані з необхідністю забезпечення «свободи судноплавства» або процесом китайської мілітаризації Південно-Китайського моря і політикою залякування, яку Пекін використовує щодо регіональних держав. На думку деяких аналітиків, Китай упевнений в тому, що США не стануть розв’язувати війну в Південно-Китайському морі, оскільки питання, пов’язані з Південно-Китайським морем, не входять до списку основних питань національної безпеки США. Проте американо-китайська боротьба за контроль над Південно-Китайським морем — це змагання різних політичних і економічних систем та є проявом набагато більш глибокого «зіткнення цивілізацій». Обидві держави вважають, що вони мають право на домінування і формування міжнародного порядку відповідно до своїх потреб. Також Вашингтон і Пекін дотримуються думки, що міжнародні норми і правила не мають для них значення, якщо вони суперечать їх «національним інтересам».

Припустимо, що військова напруга у Південно-Китайському морі не призведе до відкритого конфлікту, може виникнути питання: що далі? Як заявив колишній заступник держсекретаря США з питань Східної Азії і Тихоокеанського регіону Крістофер Хілл, США схильні розглядати міжнародні суперечки «як військові виклики, які просто маскують під політичні проблеми. За фактом зазвичай все відбувається зовсім навпаки, тому найскладніші конфлікти в світі рідко вирішуються за рахунок (військового) втручання». Ймовірно, ситуація в Південно-Китайському морі стане ще одним прикладом складного конфлікту, що виключає військове врегулювання.

Майкл Пенс

Майкл Пенс

«Китай зараз витрачає стільки ж на свої військові сили, скільки інша частина Азії загалом, і Пекін визначив пріоритетними можливості знищити військові переваги Америки на суші, на морі, в повітрі та в космосі. Китай хоче нічого іншого, аніж витиснути Сполучені Штати Америки із Західної частини Тихого океану та перешкоджати нам приходити на допомогу нашим союзникам»,—  говорить Майкл Пенс.

Дональд Трамп вважає, що замість того, щоб очікувати, що збройні сили Америки захистять регіон,  Вашингтон повинен змістити зобов’язання в галузі безпеки на інші держави. Індія дедалі більше втягується до геополітичних змагань у Південно-Східній Азії. Японія коригує військові обмеження, накладені на неї після Другої світової війни. В’єтнам шукає друзів проти Пекіна. А міжкорейська розрядка зменшить вплив КНР на півострів.

КНР, ймовірно, прагне поставити Америку перед серйозним викликом. Але майбутнє Пекіна не гарантоване: Комуністична партія Китаю може стикнутися з низкою виснажливих внутрішніх проблем, перш ніж вона перетворить Китай на супердержаву. Незважаючи на незручність демократії, Америка залишається стійкою, гнучкою і легітимною.

Це дозволяє Вашингтону бути терплячим у відносинах з КНР. Трактування Китаю як ворога ризикує перетворити його на супротивника. Крім того, у Пекіні в даний час не вистачає ідеологічних амбіцій та військових можливостей СССР.

Пекін

Пекін

Поки Вашингтон прийшов до висновку, що необхідність підтримки «друзів і союзників», туманні концепції, пов’язані з міжнародним порядком і свободою судноплавства для військових кораблів, не є достатньою підставою для розв’язання війни. Що ще більш важливо, Вашингтон починає усвідомлювати, що його регіональні союзники не зацікавлені в зіткненні між США і КНР, принаймні тому, що американо-китайська конфронтація матиме для них негативні наслідки. Деякі регіональні країни взагалі не хочуть участі зовнішніх сил, оскільки це може поставити їх перед вибором: підтримати Китай або США. У разі підтримки США регіональні країни можуть зіткнутися з економічними санкціями з боку КНР, тому, цілком ймовірно, що регіональні держави можуть відповісти відмовою на «запрошення» США до участі в спільних операціях в Південно-Китайському морі.

Сучасний Китай продемонстрував значні успіхи: сотні мільйонів людей вийшли з бідності й живуть вільніше, більш повноцінним життям. Проте розвиток КНР залишається неповним і рухається в тривожному напрямку. Америка повинна працювати над тим, щоб забезпечити східно-азійському регіону мирне майбутнє.

Олесь Рахманний

 

Be the first to comment on "Стратегія Дональда Трампа щодо Росії та Китаю"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*