Підґрунтя молдавсько-російського дипломатичного скандалу

Іон Теодореску «Молдавські селянки»Іон Теодореску «Молдавські селянки»

Рішення уряду в Кишиневі висилати п’ятьох російських дипломатів, яке було прийняте під час візиту президента Молдови в російський Санкт-Петербург, стало ще одним свідченням ескалації конфлікту між главою виконавчої влади та урядом Молдови. Прем’єр-міністр Павел Філіп заявив, що до таких дій його спонукала інформація, яку він отримав від служби безпеки. Проти вибір часу для цього навряд чи можна вважати випадковим.

Між Росією і Заходом

Обраний в грудні 2016 року на посаду президента Молдови керівник Партії соціалістів Ігор Додон свій перший закордонний візит передбачувано здійснив до Москви. Про свій намір повернути у протилежний бік зовнішньополітичний вектор він відверто говорив під час виборчої кампанії. На його думку, Молдова повинна залишатися нейтральною країною, заморозити відносини з НАТО і ЄС, в той же час відновлюючи відносини, особливо економічні, з Росією. Прем’єр-міністр, який представляє Демократичну партію Молдови, вважає, що пріоритетом зовнішньої політики має бути західний напрямок, звідки можна отримати економічну допомогу для слабкої молдавської економіки.

Партія соціалістів — релікт молдавського «совка»

Партія соціалістів — релікт молдавського «совка»

Павла Філіпа підтримують коаліціанти з Ліберальної партії, деякі члени Ліберально-демократичної партії і «прагматики» з Комуністичної партії, завдяки яким в січні 2016 року вдалося створити парламентську більшість і призначити уряд проєвропейської орієнтації. Криза довіри до політичних еліт накладається в Молдові на досить симетричний розподіл у суспільстві між прихильниками двох союзів — Європейського та Євразійського.

Ігор Додон, який перебуває при владі неповні півроку прагне послабити коаліційний уряд, котрий не хоче міняти свою прозахідну орієнтацію, ускладнюючи Додону і соціалістам, які його підтримують, реалізацію передвиборних обіцянок.

Сфера впливу Москви

Як повідомляє молдавський портал «Телерадіо-Молдова», оголошення п’яти російських дипломатів «персонами нон грата» може бути пов’язане зі справою колишнього депутата Юрія Болбочану, який був затриманий відразу ж після зустрічі з одним із співробітників посольства Російської Федерації в Кишиневі. Існує підозра, що він передавав секретну інформацію. Проте офіційно молдавський уряд не розкрив підстав для висилки російських громадян з Молдови, яка в російській зовнішньополітичній доктрині трактується як традиційна сфера впливу Росії. Інструментом тиску на Молдову також є сепаратистське Придністров’я, щодо майбутнього якого Додон обіцяв провести референдуму на початку своєї каденції.

Додон

Ігор Додон

Політичний двобій

Молдавський портал «Noi.md» звертає увагу на інший аспект погіршення відносин між главою держави і урядом. Не так давно Додон підписав указ про відставку віце-прем’єра з соціальних питань і чотирьох міністрів, заявивши, що настільки непрофесійних урядовців в сучасній історії Молдови не було. Міністри свого часу були делеговані коаліційною Ліберальною партією та очолили міністерства освіти, навколишнього середовища, транспорту та інфраструктури.

Слід очікувати, що боротьба між Додоном та Філіпом розгориться з новою силою. З приводу висилки російських дипломатів президент сказав, що він із задоволенням підписав би указ про відставку прем’єр-міністра. Глава держави також попередив Кабмін, що може початися набагато гостріша боротьба «якщо уряд цього забажає».

Філіп

Павел Філіп

Придністровський кордон стає молдавським

Тим часом демократи вирішили розіграти карту Придністров’я і уряд оголосив про те, що відповідно до українсько-молдавської угоди Кишинів запровадить прикордонні пости на 400-кілометрововій придністровській ділянці кордону, яку досі контролював Тирасполь зі схвалення та за сприяння української влади. Тепер же КПП мають стати українсько-молдавськими, а контрабанда, з якої переважно жила сепаратистська «республіка» мусить якщо не припинитися, то принаймні різко знизитися. Влада Придністров’я інформує, що введення прикордонного контролю призведе до скорочення ВВП «ПМР» на 8%, і це при тому, що придністровці живуть бідніше, ніж молдовани. Таким чином ситуація, що склалася для самопроголошеної «республіки» є небезпечною, і тому її керівництво планує просити Москву прислати своїх прикордонників для захисту кордону. Але такий крок, в свою чергу, буде вкрай незручним для росіян. Зі сторони, яка гарантує «мирне порозуміння» та має підтримувати рівну відстань щодо учасників конфлікту, вона б стала явним покровителем однієї з них. Усе це змінило б статус-кво, який склався і Росія виявилася б в очах усього світу тим, чим вона є насправді, а саме — чинником, який дестабілізує ситуацію в іншій країні. А це Путіну, особливо зараз, не потрібне. До того ж політика відновлення Кишиневом контролю над своїми кордонами є однією з умов для інтеграції з Європейським Союзом, і важко очікувати, що вона стане об’єктом критики в європейських столицях.

Мапа Молдови

Мапа Молдови

Російські ЗМІ повідомляють, що четверо з п’яти висланих дипломатів працюють в комітеті з контролю зони безпеки, в якій знаходиться Придністров’я, і в той же час займаються перемовинами (в форматі Кишинів, Тирасполь і держави-спостерігачі: Україна, Росія і ОБСЄ) щодо врегулювання конфлікту. Але оскільки Росія була більше зацікавлена в заморожуванні статусу-кво, то протягом багатьох років ніякого прогресу не спостерігалося. Тепер в Москві стверджують, що Київ і Кишинів, зі схвалення адміністрації США, постановили заблокувати цей формат та вирішити конфлікт шляхом введення фактичної блокади, і за це нібито отримали від Вашингтону $250 млн.

Путін вирішив не загострювати ситуацію

Якщо б Кремль відповів симетрично на демарш Кишинева, вигнавши з Москви п’ятьох молдавських дипломатів, то практично майже половина Посольства Молдови мусила б пакувати валізи. Проте МЗС Росії спромігся лише на заяву, що реакція «буде суворою». Дотепер ніколи Москва не відмовлялася від симетрії в дипломатичних стосунках із Заходом. Так, наприклад, було у випадку зі Сполученими Штатами, які в грудні вислали російських дипломатів. Якщо демарш Кишинева таки залишиться без симетричної відповіді, то це можна розглядати як ознаку слабкості. Тим більше, що будь-які інші контрдії передусім зашкодять проросійським силам в Молдові, а не урядові. Наприклад, якщо російські контролюючі органи раптом знайдуть у молдавському вині пестициди (як нещодавно у вині з Чорногорії після вступу останньої в НАТО) або інша молдавська сільськогосподарська продукція виявиться небезпечною для здоров’я. Лише на початку травня президент Додон намагався відкрити російський ринок і провал цих зусиль буде тільки на руку правлячим демократам.

Кишинів

Кишинів

Вашингтон домагатиметься виведення російської армії

Проте це, очевидно, не єдине, що ставить президента Молдови в скрутне становище. Той факт, що уряд вирішив розіграти «карту Придністров’я» в даний спосіб змушує Додона підтримати такі дії, що він і робить, схвалюючи введення контрольно-пропускних пунктів на українсько-молдавському кордоні. Здається, що уряд вирішив зіграти на майбутніх парламентських виборах під гаслами припинення конфлікту з Придністров’ям, які неминуче матимуть націоналістичні та антиросійські складові.

Як нещодавно заявив на своїй сторінці в Facebook лідер молдавських демократів Владімір Плахотнюк, під час свого недавнього візиту в США він зустрівся з представниками державного департаменту та поділився з ними ідеєю, що Вашингтон повинен бути не тільки спостерігачем подій в прифронтових країнах, таких як Молдова, але і брати участь в змінах. Яким шляхом відбудуться такі зміни можна лише здогадуватися, якщо взяти до уваги  нещодавню інформацію про розгляд Конгресом США проекту закону, спрямованого на те, щоб домогтися від Москви виведення російських військових з території Придністров’я.

Олесь Рахманний

 

 

Be the first to comment on "Підґрунтя молдавсько-російського дипломатичного скандалу"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*