Наслідки виведення американської армії з Сирії

«Сирія»«Сирія»

Нещодавно президент Дональд Трамп оголосив про виведення з Сирії підрозділів збройних сил США. Це рішення здивувало не тільки американських партнерів на Близькому Сході, а й противників. Якими ж будуть наслідки такого несподіваного кроку?

  1. Курди

Рішення про виведення американських військ, оголошене 19 грудня 2018 року, стосується в першу чергу курдів, оскільки саме в районі Рожави (сирійський Курдистан) переважно базувалися військові сили Сполучених Штатів. З точки зору курдів американці приносили їм потрійну користь. По-перше, вони забезпечили захисну парасольку проти потенційного нападу Туреччини, розташувавши військові підрозділи на кордоні з Туреччиною. По-друге, американська присутність захищала курдів від нападу асадівських сил, оскільки американські війська брали безпосередню участь в боях асадівцями та російськими найманцями. По-третє, американці підтримували курдів в боротьбі з недобитками ІДІЛу. Виведення американських військ призведе до згортання цієї захисної парасольки і, як наслідок, уможливить турецький наступ проти Рожави.

Можна легко здогадатися, що скупченням курдських загонів на півночі скористаються урядові сили, які намагатимуться зайняти деякі території, які раніше перебували під курдським контролем. Таким чином курди будуть змушені вести війну на трьох фронтах одночасно: на півночі проти турок, над Євфратом — проти урядових сил, і на півдні — проти ІДІЛу.

Тому можна припустити, що курди, залишені США, прагнутимуть одержати підтримку в Ірану, який в геополітичній системі Близького Сходу є конкурентом Туреччини.

Сирійські курди

Сирійські курди

  1. Башар аль-Асад

У свою чергу для урядових сил евакуація американських солдатів є позитивним сигналом. Уряд Асада вже давно наголошує на відсутності правової бази для військових операцій США в Сирії і вважає, що їхнє виведення є «звільненням». Безумовно, Асад намагатиметься потіснити курдів. У нього буде вибір: або напасти на курдів, ослаблених боротьбою з турками, або змусити їх віддати частину території без бою. З цією метою підрозділи сирійської армії вже перекидаються з провінції Ідліб до Дейр-ез-Зор. Можна припустити, що Дамаск також зацікавлений у нафтоносних районах в пустелі на схід від Дейр-ез-Зор.

З точки зору курдів, втрата даного регіону буде серйозним економічним ударом, але у ситуації, що склалася вони можуть з цим змиритися. Крім того, якщо асадівці займуть цей регіон, то вони будуть вимушені взяти на себе місію з остаточного знищення ІДІЛу на крайньому півдні біля кордону з Іраком.

Загалом райони, зайняті повстанцями або курдами, можна вважати тимчасово втраченими для Дамаска, але території, окуповані турецькими силами, видаються втраченими надовго, без реальних можливостей їх повернення під контроль Сирії. Можливо, в цій ситуації Асад вирішить порозумітися з курдами, щоб використати їх для блокування наступу турецьких військ. Вибір варіантів, ймовірно, залежатиме від прогресу у переговорах з курдами, з одного боку, і від масштабу турецького наступу, з іншого. При кожному варіанті дій Асад збільшує свій вплив.

Башар аль-Асад

Башар аль-Асад

  1. Повстанці

Окрім Рожави, американські війська також розміщені в Сирії в районі Аль-Танф. Вони підтримують повстанську армію під проводом Махавіра аль-Тавра. Ця організація спочатку планувала перемогти ІДІЛ та зайняти Дейр-ез-Зор, але в 2016 році вона показала свою слабкість, коли після невдалої спроби наступу їй довелося швидко повернутися під захист американців. Проте американські війська залишилися там попри відсутність ІДІЛу в цьому районі, тому що таким чином вони контролювали найкоротший наземний маршрут від Дамаска до Багдада (і далі до Тегерана). У той же час американці підтримували Магавіра аль-Тавра, протидіючи спробам урядових сил захопити цю територію. Виведення американських військ з даного регіону означає остаточний кінець американської військової підтримки повстанців і, на практиці, примирення з тим, що Асад став переможцем у сирійській громадянській війні. Доля бойовиків Магавіра аль-Тавра залишається невідомою. Можливо, вони відступлять до йорданського кордону (якщо США обговорять цю мождивість з королем Йорданії) або приймуть рішення про так зване примирення, тобто підпорядкуються владі в Дамаску.

Бойовики Магавіра аль-Тавра

Бойовики Магавіра аль-Тавра

  1. ІДІЛ

Безсумнівно, рішення про виведення американських військ відтягне остаточну поразку ІДІЛу. Залишки бойовиків цієї організації були витіснені з районів на берегах Євфрату біля іракського кордону спільними діями курдів, американців і французів. Проте ІДІЛ не був остаточно переможений. Теоретично можна припустити, що перш ніж ситуація на півночі загостриться, курди зможуть впоратися з останнім анклавом ІДІЛу, але така версія подій видається занадто оптимістичною. Здається більш вірогідним, що наступ на задишки ІДІЛу знову буде зупинений через необхідність перекидання курдських сил на кордон з Туреччиною. Знову ж таки, ця організація не буде остаточно ліквідована у Сирії. Однак можна сподіватися, що рано чи пізно такий час настане, хоча мабуть остаточного удару завдасть Асад, а не курди.

Члени ІДІЛу

Члени ІДІЛу

  1. Туреччина

Останнім часом американці блокували турків, підтримуючи курдів, що було основним джерелом турецько-американського конфлікту. Схоже, що зараз турецький наступ на курдів — це лише питання часу. Важко уявити, що США можуть змусити Туреччину терпіти на своїх кордонах курдську квазі-державу, яка дуже тісно пов’язана з Робітничою партією Курдистану, іншими методами, ніж військові.

Ймовірно, що турецький наступ не відбудеться до того часу, поки американські війська не будуть повністю виведені. Незважаючи на те, що співробітники Державного департаменту були швидко евакуйовані протягом 24 годин, вважається, що виведення всього контингенту займе біля 60-100 днів. Після цього можна очікувати на початок турецької операції, масштаб якої поки що залишається невідомим. Найбільш очевидними цілями є території під контролем курдів на захід від Євфрату, тобто навколо Манібіджа. Можливо, що Туреччина захоче скористатися сприятливим моментом і захопить прикордонні території, утворивши буферну зону, подібну до тієї, яку створив Ізраїль на кордоні з Ліваном. Проте не можна виключити ще більш широкий спектр діяльності. З турецької точки зору було б ідеальним повністю ліквідувати курдську автономію в Рожаві, але це вимагало б великої військової операції, оскільки курдські збройні сили оцінюються в 30-40 тисяч вояків. У випадку подальшого наступу турецької армії вона може зіштовхнутися з протидією з боку асадівців, що ще більше ускладнить турецьку операцію. Ймовірно, що її діапазон поступово розширюватиметься і залежатиме від ходу попередніх дій і дипломатичних домовленостей між Туреччиною, Росією та Іраном. У будь-якому випадку слід очікувати територіальних здобутків для Туреччини і сил, що співпрацюють з нею.

Турецькі військові

Турецькі військові

  1. Іран

Безсумнівно Іран буде найбільшим вигодонабувачем у сирійському конфлікті. Він не тільки зміг зберегти свого союзника Асада, але й збільшив військову присутність в Сирії, незважаючи на регулярні нальоти ізраїльської авіації, і тепер може святкувати виведення військ США. З точки зору Тегерану, це остаточне визнання США своєї поразки в протидії створенню «шиїтського півмісяця» від Ірану до Середземного моря. 2018 рік приніс хороші новини іранцям у зовнішній політиці (гірше в економіці), незважаючи на запровадження санкцій США. Спочатку в Лівані «Хезболла» разом зі своїми коаліційними партнерами виграла вибори, потім в Іраку був створений новий уряд, який, безсумнівно, більше орієнтується на Тегеран, ніж на Вашингтон. А якщо курди змушені будуть шукати нового господаря і вибір впаде  на Іран, то реальна сфера впливу цієї країни пошириться від гір Загрос до Середземного моря.

Члени «Хезболла»

Члени «Хезболла»

  1. Ізраїль

Серед світових геополітичних гравців від рішення президента США найбільше втратить Ізраїль, бо виведення американських військ з Сирії безумовно означає посилення там Ірану, який є смертельним ворогом ізраїльтян. Це, до речі, спростовує припущення, що Дональд Трамп є цілком керованим американським проізраїльським лобі, яке з’явилося після рішення Білого дому перенести посольство США до Єрусалиму. Зрозуміло, що це було суто символічним кроком.

На програш Ізраїлю в Сирії вказують перші коментарі, особливо з боку ізраїльської опозиції. Хоча Беньямін Нетаньяху робить гарне обличчя при поганій грі й підкреслює, що Ізраїль продовжує користуватися повною підтримкою США проти Ірану, опозиція дорікає йому, що через відхід американського контингенту Ізраїль залишився на милість Росії та Ірану, і Нетаньяху не зміг перешкодити цьому несприятливому сценарію. Безумовно, утримання біля влади Асада і зміцнення Ірану є поразкою політики Ізраїлю, який підтримував сирійських повстанців і протистояв іранським військам та загонам «Хезболла». Американські війська були партнером у цій операції, і їх тепер забракне. У ситуації, коли американці залишать Сирію, можливості Ізраїлю будуть обмежені.

Тарас Осадчий     

Be the first to comment on "Наслідки виведення американської армії з Сирії"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*