Напруження в болгарсько-російських відносинах

Пам’ятник червоноармійцям у Болгарії. Сучасний виглядПам’ятник червоноармійцям у Болгарії. Сучасний вигляд

За останні кілька днів у Болгарії відбулась низька подій, які спричинили раптове загострення болгарсько-російських відносин. 3 вересня Міністерство закордонних справ Болгарії розкритикувало виставку в Російському культурно-інформаційному центрі в Софії під назвою «Визволення Болгарії», що є болгарською версією виставки «75 років від часу визволення Східної Європи від нацизму». Її урочисте відкриття було заплановане на 9 вересня, в річницю перевороту 1944 року, який підтримував СССР, що дозволило болгарським комуністам захопити владу. У своїй заяві Міністерство закордонних справ Болгарії заявило, що не піддає сумніву внесок СССР у перемогу над нацизмом у Європі, але Червона армія принесла «півстоліття репресій» для Центральної та Східної Європи. На думку Софії, «використання терміна «визволення» стосовно подій вересня 1944 року ставить у привілейоване становище деякі болгарські політичні сили і є актом втручання у внутрішньополітичну дискусію в Болгарії».

У свою чергу 9 вересня болгарська прокуратура та контррозвідувальна служба — Агентство національної безпеки (АНБ) — заарештували главу організації Національний рух «Русофіли» Ніколая Малінова за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. Наступного дня його звільнили після сплати застави, але йому заборонили виїжджати з Болгарії. Окрім Малінова, було затримано ще декількох людей, які після допиту були звільнені з-під варти.

Ніколай Малінов

Ніколай Малінов

Неурядова організація «Русофіли» була зареєстрована в 2003 році. Її голова Ніколай Малінов неодноразово отримував нагороди президента Росії. У 2011 році — медаль Пушкіна за «великий внесок у збереження пам’ятних знаків російської військової слави» в Болгарії, в 2019 році — орден Дружби за «заслуги в зміцненні співпраці між народами».

Малінов — колишній депутат парламенту Болгарії. На останніх виборах він був кандидатом від блоку «Об’єднані патріоти», проте обраний не був. Він не раз публічно виступав за переорієнтацію зовнішньої політики Болгарії на Росію.

Раніше Дора Чичкова, дружина іншого члена «Русофілів» — секретаря руху Юрія Борисова, повідомила БНР, що чоловіка затримали вранці 10 серпня по справі про шпигунство. Пізніше він був звільнений без пред’явлення звинувачень. За словами Чичкової, в будинку політика відбувся обшук, правоохоронці вилучили комп’ютер, телефон, папку з вирізками з інтерв’ю і статтями про «Русофілів», а також книгу Малінова.

У прокуратурі Болгарії розповіли, що слідство проводиться за ст. 105 КК, максимальне покарання за якою становить 15 років позбавлення волі.

У цій справі були допитані й інші представники «Русофілів», в їх числі головний секретар руху Христина Іванова, секретар Юрій Борисов, заступник голови Мілен Чакир і почесний голова Енчо Москов. Політолог Живко Георгієв також був викликаний на слідство для свідчень щодо проведених ним досліджень на замовлення іноземних організацій.

Болгарія

Болгарія

Прокуратура та деякі ЗМІ визнають Малінова людиною, близькою болгарських олігархічних кіл, прихильних до Росії. Прокуратура повідомила, що предметом розслідування, проведеного спільно з АНБ, були фінансові відносини болгарських ділових кіл з російським олігархом Константіном Малофєєвим. Малофєєв підпав під санкції ЄС за фінансування сепаратистів на Донбасі.

За даними болгарських правоохоронних органів, дії Малінова були спрямовані на зміну політики держави на проросійську, в тому числі через створення за допомогою російського та болгарського капіталу проросійських ЗМІ та нової політичної партії. З цією метою Малінов мав співпрацювати з Російським інститутом стратегічних досліджень (РІСД) та Асоціацією «Двоглавий орел», пов’язаною з Кремлем, до складу влади якої входять Малофєєв та колишній генерал російської розвідки Леонід Рєшетніков (до 2016 року голова РІСД та від 2017 року голова наглядової ради фінансованого Малофєєвим неоімперського російського каналу новин «Царьград TV»). Генеральний прокурор Болгарії також оголосив, що рішенням АНБ Рєшєтніков та Малофєєв  вважаються особами нон-грата і їм забороняється в’їзд до Болгарії терміном на десять років.

Сумніви щодо дій болгарського уряду висловили голова Болгарської соціалістичної партії Корнелія Нінова та підтриманий посткомуністичною опозицією президент Болгарії Румен Радєв, які вимагали конкретних доказів на підтвердження звинувачень з боку прокуратури. Лідер БСП також припустила, що акція може бути політичною провокацією правлячої правоцентристської партії ГЕРБ та прем’єр-міністра Бойко Борисова.

11 вересня болгарський прем’єр заявив, що він не впливає на діяльність спецслужб. Проте він високо оцінив роботу контррозвідки, яка разом з іншими державними установами та «партнерськими службами» ефективно перешкоджала російським олігархам реалізувати свої наміри щодо болгарського медіа-сектора. Він також підкреслив, що виступає за підтримку добрих відносин як з Росією, так і з США.

Румен Радєв

Румен Радєв

Дії болгарського уряду підтримали посольства США та Великої Британії, які опублікували заяви з цього приводу. Тим часом Міністерство закордонних справ Росії висловило занепокоєння щодо арешту Малінова, заявивши, що воно очікує, що влада Болгарії утримається від кроків, які можуть «поставити під сумнів поточну позитивну динаміку двосторонніх відносин». У свою чергу, голова комітету із закордонних справ Ради Російської Федерації Константін Косачов та Рєшетніков описали ситуацію як результат «американської кампанії».

Вереснева напруга є чимсь новим у болгарсько-російських відносинах. Незважаючи на членство в ЄС та НАТО, влада Болгарії — незалежно від її політичної приналежності — зазвичай підтримувала добрі стосунки з Росією. Існують міцні політичні та ділові зв’язки між болгарською та російською елітами, орієнтовані насамперед на паливно-енергетичний сектор. Сентименти щодо Росії також незмінно зберігається в болгарському суспільстві. Приховані причини нинішньої напруги можуть полягати в політичній боротьбі правлячої ГЕРБ з найбільшою опозиційною партією БСП. І заява болгарського Міністерства закордонних справ, і арешт Малінова взаємопов’язані і спрямовані проти посткомуністичної БСП. Саме це угруповання є спадкоємцем традицій болгарських комуністів, які, згідно з заявою Міністерства закордонних справ, були головним учасником перевороту у вересні 1944 року, яке в Росії вважають визволенням. У свою чергу арешт глави «Русофілів» був здійснений саме на 75-ту річницю цих подій. Удар по БСП є частиною політичної боротьби, пов’язаної з майбутніми місцевими виборами (27 жовтня), в яких ключовою буде битва за посаду мера Софії. Ймовірно, правоцентристи, які керують Болгарією, дійшли до висновку, що вирішальними для перемоги у Софії будуть голоси менших правих угрупувань, що заперечують спадщину комунізму.

TurkStream

TurkStream

Пов’язаний з БСП Малінов та його оточення не входять до числа найважливіших фігур, пов’язаних з російським впливом у Болгарії. Однак нервова реакція російської сторони може свідчити про те, що удару зазнала організація, яка є однією з платформ, що обслуговують Росію, включаючи її спеціальні служби, та намагається впливати на внутрішню ситуацію в Болгарії. Дії та плани Малінова, розкриті болгарською владою, відповідають способу дій Росії, згідно з яким вона створює інструменти впливу за кордоном, використовуючи місцеве русофільське середовище та бізнес-медіа-проекти. Фінансування цих заходів забезпечується проросійськими олігархами.

Не можна виключити, що ця акція, в тому вигляді, як її задума болгарський уряд, є примирливим жестом щодо США. Цього року адміністрація США почала тиснути на Болгарію, щоб та проводила зовнішню політику, менш відкриту для росіян. Болгарська влада, незважаючи на членство в НАТО та підтримку санкцій ЄС, введених проти Росії, підтримує співпрацю з Москвою, особливо в енергетичній галузі. Результатом цього є, наприклад, будівництво болгарської частини європейської нитки газопроводу TurkStream, що транспортує російський газ з Туреччини до Центральної та Південно-Східної Європи. США негативно ставляться до цього проекту і постійного впливу росіян в інших сферах болгарської економіки та наполягають, щоб Болгарія переглянула свою політику щодо цього. Як наслідок, Софія взяла на себе зобов’язання, серед іншого, спрямовані на диверсифікацію джерел постачання природного газу (закупівля американського СПГ, початок будівництва нового газопроводу з Грецією).

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "Напруження в болгарсько-російських відносинах"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*