Макрон робить вигляд, що він уже не ліберал

арка«Тріумфальна арка в Парижі»

Для того, щоб задобрити лівих виборців, лідер En Marche заявив, що проводитиме в Європейському Союзі політику протекціонізму під загрозою Frexit.

Хоча Макрон зберігає в опитуваннях близько 20% переваги над Ле Пен (60%–40%), але ця відстань є достатньою за умови, що ті, хто заявляє про його підтримку, пожертвують вихідним днем, щоб піти на вибори. На даний час соціологи прогнозують, що явка становитиме 73%–77%, тобто трохи менше, ніж в першому турі. Але так само аж 15% тих, хто відвідає виборчі дільниці, має намір проголосувати проти всіх. У той же час, за підрахунками Сержа Галама з паризької Sciences Po, при 42%-й підтримці Ле Пен в опитуваннях громадської думки, якщо 90% її виборців підуть голосувати, то це зробить заледве 65% прихильників Макрона. Таким чином Ле Пен отримає 50,07% голосів. І стане новим президентом республіки.

En Marche

Мітинг в підтримку En Marche

Взагалі другий тур виборів 2017 року є унікальним, тому що немало виборців виступають проти обох кандидатів, але при цьому одного з них вважають «меншим злом».  Наприклад виборці, які не хочуть перемоги «Національного фронту», голосуватимуть за Макрона, проти чиєї політики вони рішуче виступають. Ті, яким не подобається Ле Пен, а до Макрона вони відчувають відразу, змусять себе проголосувати за «Національний фронт».

Ось чому цілком ймовірно, що велика кількість виборців в останній момент скористається будь-яким «зручним приводом», щоб не робити цього і таким чином збільшиться відсоток тих, хто утримався від голосування. У цьому випадку тих, хто не голосуватиме виявиться більше серед електорату Макрона.

Щоб запобігти цьому, Макрон, досі запеклий ліберал, вирішив спробувати осідлати хвилю антиєвросоюзівських настроїв у французькому суспільстві, яку уособлює його суперниця.

La Voix du Nord

La Voix du Nord

«У ході цих виборів я захищав європейську ідею, тому що вважаю, що вона дуже важлива для місця Франції в глобальному світі. Але ми стикаємося з ситуацією, коли половина французів незадоволена Європейським Союзом через те, що ми робили десять років тому і в останні роки — розповів Макрон BBC, маючи на увазі, ймовірно, розширення ЄС на Схід. — Тому ми повинні так реформувати Союз, щоб він захищав нашу країну і регулював глобалізацію. Якщо на наступний день після мого обрання я дозволю Євросоюзові діяти по-старому, то я зраджу французів. Проте я не хочу цього робити, тому що ми відразу одержимо Frexit або повернеться «Національний фронт».

В інтерв’ю для газети La Voix du Nord Макрон пояснив, що в Європейському Союзі повинна наступити «соціальна і фіскальна гармонізація». Іншими словами, компанії з інших країн ЄС мають бути обтяжені такими ж високими податками, які застосовуються сьогодні у Франції, а також вони повинні надавати своїм співробітникам соціальні стандарти, подібні до тих, які існують на Сені. Проте в такому разі іноземні підприємства відразу втратять конкурентоспроможність і перестануть бути загрозою для французьких компаній.

«Я в цьому питанні не поступлюся. Ті, хто цього не зрозуміли, просто не знають мене», — сказав Макрон. Крім того, він попередив, що протягом трьох місяців після можливої перемоги на президентських виборах буде прийнято рішення про запровадження санкцій проти Польщі.

Макрон

Еммануель Макрон

«Не погодимося, щоби країна, яка має зиск на податкових і соціальних відмінностях в рамках Союзу, в той же час порушувала всі правила Співтовариства», — додав Макрон.

Таку позицію кандидата у президенти Франції не можна розглядати лише як тактичний хід. У червні на нього, як на лідера руху En Marche, чекають дуже важкі парламентські вибори. Меланшон, який буде просувати на них свою партію «Нескорена Франція», дотепер відмовляється звернутися до своїх 7 мільйонів виборців із закликом підтримати в другому турі Макрона. Це означає, що останній не зможе швидко відмовитися від своїх протекціоністських гасел.

У 2002 році, коли в другий тур президентських виборів вийшов Жан-Марі Ле Пен, 1 травня усі  профспілки організували марш на захист «республіканського фронту». Але в нинішньому році це не вдалося. Тільки лідери найбільшої профспілки CFDT недвозначно закликали голосувати за Макрона. Керівники радикальної Force Ouvriere i CGT висловилися лише за те, щоб «не віддавати голос» за Ле Пен, що на практиці сприяє зменшенню числа голосувальників і збільшує шанси «Національного фронту».

«Національний фронт»

«Національний фронт»

Макрон, який офіційно позиціонує себе як кандидата, який хоче подолати розбіжності між лівими і правими, не має можливості знайти додаткову підтримку на правому фланзі французького політикуму. Тільки 43% прихильників Франсуа Фійона мають намір віддати за нього свій голос.

Днями Ле Пен заявила, що «вихід країни з єврозони є необхідною умовою для ефективної економічної політики», хоча ще до 23 квітня вона дотримувалася іншої точки зору. Такою є ціна союзу з незалежним кандидатом Ніколя Дюпон-Еньяном (4,8% у першому турі), який у президента Ле Пен мав би стати прем’єр-міністром. Вихід з валютного союзу досі був тим пунктом політичної програми кандидата від «Національного фронту», який викликав у поміркованої частини її електорату найбільше занепокоєння.

Свого суперника Марін Ле Пен називає «радикальним євросоюзівським екстремістом», а також  «кандидатом від світа фінансів, який підпорядкує Францію волі німецького канцлера». Крім того, вона зазначила, що кандидатура Макрона була висунута для того, щоб зберегти вплив на владу нинішнього президента Франсуа Олланда (Еммануель Макрон займав пост міністра економіки, промисловості та оцифрування у той час, коли главою держави був Олланд).

Марін Ле Пен

Марін Ле Пен

Одне з основних передвиборчих гасел лідера «Національного фронту» — суттєве обмеження напливу мігрантів. Вона підкреслює, що Франція невпізнанно змінилася під впливом мігрантів, які заполонили країну. Ле Пен, зокрема, пообіцяла в разі обрання її президентом заборонити публічні прояви приналежності до тієї чи іншої релігії.

«Протягом кількох тижнів (після обрання мене президентом – Глобал Аналітик) я введу мораторій, щоб підвести підсумок імміграції. Я вважаю, що імміграція — це драма для нашої країни, оскільки у нас 9 мільйонів безробітних, 7 мільйонів бідних», — сказала Ле Пен в ефірі телеканалу TF1.

Вона зазначила, що мігранти створюють несправедливу конкуренцію для французьких працівників.

«Я хочу дати пріоритет в отриманні соціального житла французам, пріоритет у працевлаштуванні — французам. Ситуація стала некерованою, коли рік за роком у Франції мільйонами оселялися іммігранти», — говорить Ле Пен.

TF1

Телеканал TF1

За її словами, «частина приїжджих відтворила на французькій землі свої громади, говорить своєю мовою, живе за своїми звичаями і законами, а не за французьким». І в 2000-х роках, підкреслила Ле Пен, «частина мігрантів та їх діти розпочали війну проти Франції».

«Щонайменше протягом 40 років будь-який розсудливий і об’єктивний спостерігач міг стати свідком наростання проблем, коли протягом багатьох років, після переходу від антифранцузьких витівок до актів тероризму, перспектива громадянської війни більше не є фантазією», — додала вона.

Тим часом французькі ЗМІ виявили факти отримання «Національним фронтом» великих позик від Росії і банків, пов’язаних з російськими фінансистами. Ле Пен заперечує, що позики якимось чином впливають на позицію її партії щодо Росії. Вона заявила, що була змушена позичати кошти за кордоном, оскільки французькі банки відмовлялися виділяти кредити її партії.

Еммануель Макрон ще в січні 2016 року на посаді міністра відвідав Росію, де висловив надію, що незабаром санкції щодо Росії будуть зняті. Однак під час президентської кампанії особливо підкреслював, що скасування санкцій можливе лише після виконання Мінських угод. Таку ж позицію поділяють практично всі лідери західних країн, тому її не можна вважати виявом якоїсь особливої прихильності до України.

Тарас Осадчий

Be the first to comment on "Макрон робить вигляд, що він уже не ліберал"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*