Райвіс Зельтітс: Україна має великий потенціал

391883_JJmI8LKi

Пропонуємо увазі наших читачів ексклюзивне інтерв’ю з Райвісом Зельтітсом (Raivis Zeltīts) — генеральним секретарем латвійської партії «Національний Альянс» (Nacionālā apvienība, веб-сайт: http://www.nacionalaapvieniba.lv/) — провідною правою політичною силою Латвії.

index

– Коли була утворена Ваша партія? Яка її мета та задачі? Хто зараз є її лідером?

 
– Партія була створена з двох націоналістичних партій в процесі, який розпочався в 2010 році. Одна з них називалася «Латвійський рух національної незалежності», який був одною з найстаріших політичних сил в Латвії і був заснований в 1988 році як антисовєтська латвійська націоналістична партія. Інша партія — «Усе для Латвії!», яка була заснована у 2000 році як націоналістичний молодіжний рух. Досвід найстаршої партії та юнацька енергія «Все для Латвії!» разом вдало поєдналися в нашому «Національному альянсі». Нашою метою є латиська Латвія — безпечна, процвітаюча країна зі справедливим ладом для нашого народу і тих, хто лояльний до неї. Лідерами є Райвіс Дзінтарс — засновник партії «Усе для Латвії!» та Гайдіс Берзіньш, який наразі є одним з найдосвідченіших політиків Латвії.

 

– Чи були Ви представлені у владі на місцевому та парламентському рівні?

 

– Ми представлені на місцевому рівні в багатьох місцевих муніципалітетах. У нашій столиці ми отримали друге місце та одержали 17,86% — першою з усіх латвійських партій. У парламенті у нас є 17 з 100 місць, і ми знаходимося в коаліції, маючи трьох міністрів та голову парламенту.

 

– Зараз в Україні проводиться політика декомунізації, яка зустрічає шалений опір з боку антидержавницьки налаштованих сил. Чи проводилася така політика в Латвії після проголошення нею відновлення своєї незалежності у 1990 році? Якщо проводилася, то які її наслідки?

 

– У нас відбулася часткова декомунізація. Комуністична партія була оголошена поза законом, і декого з совєтських військових злочинців судили. Тим не менш, колишні комуністи можуть брати участь в нашому політичному житті, оскільки багато хто з них підтримав рух за незалежність у 1989-1991 рр. Ми боремося за відкриття архівів латвійського КГБ, але щодо цього є прихований опір з боку впливових людей, які саботують даний процес. Здається, що деякі речі мінятимуться тільки зі зміною поколінь.

 

– Як зараз Ви могли б охарактеризувати політичну ситуацію в Латвії? Наскільки латиші підтримують правоконсервативні ідеї?

 

– Після початку війни в Україні найбільша партія — проросійська «Гармонія-центр» була позбавлена будь-яких шансів увійти в коаліцію. Таким чином коаліцію зараз складають ліберальна партія «Єдність», Партія зелених та фермерів («прагматична» партія) і «Національний альянс». Це неприродне поєднання створює деяку напруженість у коаліції через розбіжність ліберальних та консервативних поглядів на питання одностатевих шлюбів, імміграції тощо. Ми вважаємо, що більшість латишів дотримуються консервативних ідей, але вони голосують за «Єдність», тому що традиційно люди довіряють правлячій партії, вважаючи її представників професіоналами.

 

Однак «Єдність» вже тривалий час знаходиться в занепаді, а підтримка нашої політичної сили зростає. Ми вже подвоїли своє представництво в парламенті з 7 у 2010 році до 14 в 2011 році, а зараз у нас є 17 місць. Ми не плануємо зупинятися на досягнутому і в 2018 році наша партія сподівається отримати найчисельнішу фракцію в парламенті.

 

– Чи виправдалися сподівання латишів, які вони покладали на НАТО та ЄС. Які позитивні та негативні наслідки вступу Латвії до цих міжнародних структур Ви могли б виділити? Чи потребують вони реформування?

 

– Те, що ми стали частиною НАТО є одним з наших найбільших успіхів з моменту відновлення незалежності. Хоча ми знаємо, що з практичної точки зору НАТО є лише одним з механізмів забезпечення безпеки, проте 5-й параграф Статуту НАТО застерігає Росію від військової агресії в Балтії. Поки США зберігатиме прагнення бути наддержавою, американці змушені будуть підтримувати чинність 5-го параграфу, як положення, на якому засноване НАТО і таким чином нашу безпеку буде забезпечено.

 

Ми дивимося на ЄС як на частину Західного міжнародного порядку. Ми хочемо належати до нього, а не до Росії. Звичайно, ми бачимо багато негативних проявів у діяльності ЄС, особливо це стосується плану Юнкера щодо імміграційних квот. Ми, як партія, стоїмо разом з тими політичними силами в Європі, які прагнуть бачити ЄС організацією, яка зберігає європейські християнські підвалини, національні держави та інші класичні західні цінності. У той самий час ми перебуваємо в опозиції до ідей федералізму та лівого радикалізму.

 

– Як відбилася на латиській мові політика русифікації, яка проводилася в СССР? Які заходи після відновлення Латвією незалежності вживаються для підтримки латиської мови? Чи є прогрес у вивченні державної латиської мови з боку нелатиського населення?

 

– На латиську мову русифікація вплинула негативно, що відбилося в змінах її граматики, які мали на меті спростити її і таким чином зробити більш зрозумілою для росіян. Наприклад, була вилучена з ужитку пом’якшена літера «ŗ». Процес русифікації в Латвії був одним з найбільш потужних у всьому Совєтському Союзі. До 1940 року латиші складали 75% населення, але в 1990 році ми мали лише 51%. У Ризі ми були меншістю. Більшість російських мігрантів не вживали латиської мови і вважали для себе ганьбою навіть намагатися говорити нею, оскільки їх переконали в тому що вони «визволителі» і «носії культури».

 

Після відновлення незалежності уряд запровадив для совєтських мігрантів статус негромадянина, оскільки більшість з них в 1991 році голосувала проти нашої незалежності. Для отримання громадянства потрібно пройти елементарний мовний іспит. Це забезпечує принаймні якийсь позитивний результат, хоча багато хто отримав громадянство через хабарі, і багато з них досі не говорять латиською мовою.

 

У 2004 році відбулася реформа освіти і більшість з предметів у вузах та середніх школах викладаються латиською мовою. Але все-таки з цим теж є проблеми, тому що оскільки ніхто не контролює навчальний процес, то вчителі-росіяни, як і раніше, викладають предмети російською мовою. Ми висунули пропозицію перевести усю освіту в Латвії на латиську мову. Це дозволить заощадити гроші, тому що навчання на двох мовах занадто дороге для держави, і це поклало б край сегрегації російської меншини в Латвії. Російська мова та культура могли б викладатися як окремі предмети, бо росіяни мають право на свою національну ідентичність. Референдум з цього питання був майже успішним, але в 2012 році нам бракувало підтримки ЗМІ. Отже тепер ми намагаємося проштовхнути цю ідею через коаліцію, але ліберальна «Єдність» саботує будь-які спроби. Наша мета досягти цього до 2018 року.

 

– Взагалі наскільки сильний вплив у Латвії російської меншини? Наскільки я знаю, нинішній мер Риги, Нілс Ушаковс, є висуванцем саме проросійських політичних сил. І ці сили навіть домоглися проведення референдуму щодо визнання російської мови другою державною у 2012 році, хоча і зазнали на ньому поразки.

 

– Російська меншина досить сильна. Незважаючи на це, демографічно вони втрачають (латиші мають приріст, натомість чисельність росіян скорочується). В економічному плані вони використовували свої зв’язки, як «люди КГБ», щоб отримати контроль над багатьма економічними секторами в Латвії після відновлення незалежності.

 

Російські політичні партії одержують підтримку від Росії, як в готівці, так і (що ще більш важливо) в медійній допомозі від російських ЗМІ в Латвії, які виступають єдиним фронтом.

 

Латиші мають різні політичні вподобання, а росіяни вважають, що вони перебувають в облозі, тому вони дуже сконсолідовані.

 

Нілс Ушаковс — це їхня success story (історія успіху – Глобал Аналітик). З ним російська «Гармонія-центр» в 2009 році здобула владу в Ризі і відтоді керує в столиці. Там було багато корупційних скандалів без будь-яких прецедентів в історії Латвії, але вони настільки впливові, що це не мало жодних правових наслідків. Ушаковс має імідж молодого політика, одного з «нових росіян» та друга латишів. Проте за цим фасадом приховується людина, яка пише доноси для посольства Росії і зустрічається з російськими шпигунами, щоб координувати свої дії. Вони не мають перспектив для нових досягнень допоки геополітична ситуація залишається такою, як є, але здається, що вони сподіваються, що щось може змінитися в один день.

 

– Як ставляться латиші до напливу біженців з Сирії та Іраку до Європи? Зокрема, яке їхнє ставлення до примушування з боку Брюсселю східноєвропейських, і зокрема балтійських, країн до приймання біженців?

 

– Більшість латишів категорично проти будь-яких так званих «біженців». Опитування показали, що 75% населення проти цього, хоча це було ще до терактів в Парижі і повідомлень про сексуальні напади у Німеччині. Це одна з причин, чому підтримка «Єдності» скоротилася майже на 5%, в той час як підтримка нас зростає, бо ми були єдиною партією, яка виступала проти диктату Брюсселя. Загалом усе це підпсувало репутацію як ЄС, так і загалом Заходу, а Росія отримала переваги в пропагандистській війні проти Заходу.

 

– Чим, з точки зору Вашої партії, може загрожувати країнам Балтії, зокрема Латвії, масовий наплив мігрантів з країн третього світу?

 
– Це створить етнічну, релігійну та економічну напруженість, оскільки мігранти отримають такі переваги, про які багато хто з незаможних латишів може лише мріяти. У зв’язку з цим зросте небезпека тероризму, бо як ми бачили на прикладі Парижу деякі з терористів виявилися «біженцями» з Сирії. Навіть ФБР не може встановити особи цих людей, і всі ми знаємо наскільки поширена контрабанда і торгівля підробленими паспортами в Туреччині. Ми не бачимо абсолютно ніяких переваг і «нових можливостей» від цих процесів, які можуть дестабілізувати Західний світ.

 
– Після розв’язання Росією агресії на Донбасі над країнами Балтії теж нависла загроза застосування такого сценарію із втягуванням в антидержавні провокації російськомовного населення. Що в Латвії робиться для протидії цим намірам нинішнього кремлівського режиму?

 

– По-перше, ми повинні боротися з проявами інформаційної війни і заборонити ті російські новинні канали, які поширюються антилатвійську пропаганду. Деякі з них зареєстровані в ЄС. Ми зобов’язані більш ретельно їх моніторити, і ми можемо робити такі кроки. По-друге, як уже згадувалося вище — важливим є запровадження уніфікованої шкільної системи з єдиною державною мовою. Це дозволить усунути основну причину поділу в нашому суспільстві. По-третє, необхідно збільшити військові витрати — принаймні до 2% ВВП на оборону, як вимагається для країн НАТО.

 
– Як Ваша партія бачить подальший розвиток латвійсько-українських відносин? Які спільні політичні та економічні проекти, на Вашу думку, могли б посприяти взаємовигідному співробітництву між нашими країнами?

 

– Поки ми не маємо чітких планів щодо розвитку відносин між нашими державами, є деякі спільні погляди на те, як ми бачимо місце України стосовно Латвії. У нас було багато проблем, але також ми маємо чимало успіхів у своєму розвитку з моменту відновлення незалежності. Латвійські експерти могли б допомогти Україні подолати політичну культуру совєтського періоду, для якої притаманна загальна корупція.

 

У сфері малого бізнесу та реструктурування економіки українці також могли б багато чого дізнатися від наших бізнесменів. Ми підтримуємо інтеграцію України в ЄС і НАТО. Україна має великий потенціал, який складається з життєвої енергії, патріотизму, невикористаних економічних ресурсів і численного населення. Разом ми могли б бути рівноправними партнерами серед інших європейських держав, формувати ЄС, щоб він відповідав нашим інтересам і зробити Захід більш консервативним і життєздатним.

 

Інтерв’ював Роман Кухаренко

Be the first to comment on "Райвіс Зельтітс: Україна має великий потенціал"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*