Південна Італія зазнала гіршої економічної кризи, ніж Греція

Північ, Центр та Південь ІталіїПівніч, Центр та Південь Італії

У всій Італії розмовляють однією мовою, домінує одна релігія, живе одна нація, але відмінності залишаються достатньо великими.

Ще за часів об’єднання країни граф Камілло Бенсо Кавур засумнівався, чи допоможуть ці зміни створити єдиного італійця. Здавалося б всі жителі Апеннінського півострова — італійці та, незважаючи на численні діалекти, добре один одного розуміють — в чому ж тоді проблема?

Від самого об’єднання країни в 1861 році територія де-факто (хоча не де-юре) була розділена на дві частини — Північну Італію та центральні райони і Південну Італію.

З об’єднанням Італії майже вся промисловість і виробництво було перенесене в північну частину країни. Південь ж завдяки своєму чудовому клімату став сільськогосподарським регіоном. Такий розподіл зберігся донині. У південних районах переважає аграрне виробництво, туризм, господарська діяльність, пов’язана з морем, а в північній частині країни зосереджена промисловість, індустріальне виробництво, фінансові й торговельні центри.

італійці

Виборчий плакат «Ліги Півночі»

Це посилило відмінності між Північчю і Півднем Італії, і зараз вони — ніби дві різні нації. До того ж мешканці Півночі заможні, а жителі Півдня — ні.

Криза у Південній Італії триває протягом 7 років

Типові жителі Півдня відрізняються від мешканців Півночі навіть своїм зовнішнім виглядом. Вони мають темніше волосся, чорні очі, менший зріст, запальну вдачу, при розмові багато жестикулюють, полюбляють сієсту та повільний темп життя. Про південних італійців у північній частині Італії можна почути немало жартів та смішних анекдотів. З цими стереотипами, звичайно, можна і посперечатися, але об’єктивні статистичні дані не залишають сумнівів — Меццоджорно (так називають Південну Італію самі італійці) економічно дуже сильно відстає від північної частини, і це триває вже 150 років.

У 2009 році фінансова криза дуже сильно вдарила по Півдню. Тоді скорочувалися інвестиції, закривалися виробничі підприємства, падав торгівельний оборот. За короткий час було втрачено близько 0,5 мільйона робочих місць. Через таке скорочення приватного сектора значно знизились податкові надходження та збільшилися муніципальні борги.

італійці

Сицилія

У 2013 році загальний рівень інвестицій у Південній Італії впав до рівня 1996 року. За оцінками, південноіталійська економіка тоді скоротилася на 13,5%. Це мало катастрофічні наслідки для всього регіону. Ще більше зменшилися інвестиції, зросло безробіття, не підвищувалася заробітна плата. Такий поганий стан економіки відбився і на настроях людей. Біля 1,6 мільйона осіб виїхали та Північ Італії або емігрували за кордон, після чого в цьому регіоні народилося найменша кількість дітей за останні 150 років.

Заходи зі стимулювання економіки, яких вжив італійський уряд, мали деякі позитивні наслідки. 2015 рік став першим роком, коли в Південній Італії було відзначено невелике економічне зростання. Збільшилося число робочих місць, значно зросла кількість туристів, крім того, був хороший урожай. Економіка зросла не на багато — лише на 0,8% — але це стало хорошою новиною після 7 років рецесії. Для відновлення того, що Південна Італія втратила під час кризи, знадобиться 10 або навіть більше років, адже відмінності між двома частинами Італії і до кризи були великими.

Італійський експерт по Південному регіону Алессандро Латеза каже: «Якщо ви не вірите в те, що проблеми можна вирішити, усі зусилля будуть приречені на провал».

 

італієць

Алессандро Латеза

Відстале Меццоджорно

На Півдні середня зарплата нижче на майже 20%, а безробіття в два рази вище. Серед жінок працює тільки кожна третя, у той час коли навіть в Греції, в якій працюють тільки 43% жінок, справи йдуть значно краще. Загалом у Південній Італії на межі бідності перебуває біля 28% населення.

За словами Марко Зігона з Getra, виробника електричних трансформаторів, сьогодні в Неаполі надзвичайно важко знайти кваліфікованих інженерів, мало хто хоче переїжджати сюди з іншої частини країни. Очікується, що в найближчі 50 років Південь втратить 4,2 млн жителів, або п’яту частину всього населення.

Багато разів італійський уряд намагався індустріалізувати Меццоджорно. Зокрема велика реформа була проведена в 60-х роках ХХ століття. Вона складалася з двох частин — земельна реформа і велика державна інвестиційна програма. Земельна реформа повинна була створити низку нових малих і середніх фермерських господарств, в той час як державні інвестиції повинні були стимулювати залучення приватного капіталу для сприяння індустріалізації і розвитку підприємств. Програма зазнала невдачі. Меццоджорно так і залишилося економічно менш розвиненим регіоном, а виділені державою гроші було частко розкрадено, частково розтринькано та використано для інших цілей.

італійці

Неаполь

Чому Південна Італія бідна?

Протягом багатьох років вчені ламають голову, що відбувається з Меццоджорно. Написано численні дослідження, наукові роботи та соціологічні опитування. Кожен уряд в Римі розробляє свій власний план, спрямований на розвиток південного регіону, але ситуація не покращується.

Відмінності між Півднем та Північчю зокрема виявляються у різному ставленні до закону. Професор Паоло Пінотті наголошує на тому, що у відсталості Півдня винна мафія, яка перешкоджає розвитку підприємництва, сприяє невиплати податків, ускладнює функціонування місцевої влади, краде державні гроші й в цілому справляє негативний вплив на світогляд населення.

Це не означає, що мафія не допомагає бідним. Навпаки, завжди і всюди — від сицилійських донів до Пабло Ескобара в Медельїні — мафія охоче допомагає. І пильно дивиться, щоб ніхто не міг допомогти, крім неї. І щоб людина не могла заробити на життя сама.

бандити

Італійські мафіозі

Регіони, контрольовані мафією, безпечні, але для своїх. Якщо крамар платить мафії, він може не страхувати крамницю — її не пограбують. Якщо трапиться якийсь сторонній грабіжник, то його знайдуть і вб’ють. Там, де є організована злочинність, неконтрольованої злочинності немає. Виходить так, що поліція не знає, хто пограбував крамницю, а мафія — завжди знає.

Соціолог і політолог Роберт Патнем у своєму дослідженні доводить, що південні італійці байдужі до суспільного життя і мало беруть участь в діяльності асоціацій, клубів, спільнот, партійній діяльності. Натомість у Північній Італії понад 90% населення бере участь у діяльності принаймні однієї неурядової організації.

Інші експерти у поганих економічних і соціальних умовах в Меццоджорно звинувачують завелику бюрократію, розгул корупції та нечинну правову систему. Хоче це, скоріше, наслідок, а не причина.

Проте багато італійців мають своє власне пояснення відсталості Півдня, яке кардинально різниться від ліберальної інтерпретації, яка усе зводить до економіки та культурного підґрунтя. Справа в тому, що італійський Південь протягом багатьох років був під владою арабів та візантійців, а Північ — німців. Через це італійці у двох регіонах відрізняються особливостями етнічного походження, що виявляється не тільки у зовнішньому вигляді, але й в менталітеті.

Італія

Арешт мафіозного авторитета

Новий план для Південної Італії

Італія відома не тільки значними регіональними відмінностями, але і вкрай нестійкими урядами. Прем’єр-міністри і міністри міняються настільки часто, що державна система не в змозі адекватно реагувати на зміну ситуації. У 2015 році уряд в Римі знову звернув увагу на проблеми Меццоджорно і розробив солідний пакет заходів, щоб врегулювати кризу і стимулювати зростання.

Державні посадові особи, спільно з експертами Європейського Союзу, вивчали досвід інших країн, таких як Польща та Чехія, з метою стимулювати економічний розвиток. Було визначено пріоритети: заохочувати місцеве підприємництво і запрошувати іноземних інвесторів. Для цього буде запроваджено вільні економічні зони, звільнені від сплати податків, а також введено податкові канікули, надаватимуться державні гарантії та кредитування малого бізнесу, зменшаться бюрократичні процедури та ін. У той же час ЄС оголосив про широкомасштабні інвестиції в транспортну інфраструктуру та розвиток морських портів за рахунок залучення приватних коштів. Для порівняння, в розвиток інфраструктури на Півночі буде спрямовано 4,6 млрд євро, а на Півдні — 11,4 млрд євро.

колишній головний економіст Світового банку

Джозеф Стігліц

Італія — головний кандидат на вихід із зони євро

Лауреат Нобелівської премії з економіки, професор і колишній головний економіст Світового банку Джозеф Стігліц розповів про свої прогнози на розвиток єврозони.

У майбутньому до складу єврозони не буде входити 19 членів, як зараз. Про це Джозеф Стігліц заявив в інтерв’ю німецькому Die Welt. На думку економіста, головний кандидат на вихід із зони євро — Італія.

«Люди в Італії розчаровані євро, — сказав Стігліц. — Італійці починають усвідомлювати, що їхня країна не працює в єврозоні».

Стігліц передбачає, що в найближчі роки ситуація з валютами в Євросоюзі зміниться. Він вважає, що єврозона в своєму нинішньому вигляді перестане існувати.

За словами Стігліца, Німеччина вже давно прийняла той факт, що з єврозони вийде Греція. Сам економіст в минулому радив Португалії і Греції покинути єврозону.

«Єврозона буде існувати і через 10 років. Питання тільки в тому, як вона виглядатиме. Вельми неправдоподібно, що в неї буде входити 19 країн. Поки важко сказати, хто в ній протримається до того часу», — заявив Стігліц.

ЗМІ

Die Welt

Економіст міг би запропонувати ряд реформ, необхідних для збереження єврозони, але сам він не вірить в те, що його порадами хтось скористається. Тому Стігліц передбачає, що єврозона, скоріше за все, розпадеться на зону північного і південного євро.

Довідка: Джозеф Стігліц — американський економіст, професор Колумбійського університету. У 1979 році Стігліц отримав Медаль Джона Бейтса Кларка, а в 2001 році — Нобелівську премію з економіки. У 1997-2000 рр. займав посаду віце-президента і шеф-економіста Світового банку.

Думки Джозефа Стігліца поділяють в євроскептичному русі Італії «П’ять зірок», Там стверджують, що євро, таке, яким воно є сьогодні, не працює.

«П’ять зірок» виступає з ініціативою проведення референдуму з питання необхідності збереження євро. Також там пропонують запровадити різні валюти для різних країн: окремо для багатих північних та для бідних південних.

«Ми хочемо проведення консультативного референдуму з євро. Євро, таке яким воно є сьогодні — не працює. Ми або за альтернативну валюту, або за «Євро-2», — сказав віце-президент нижньої палати парламенту Італії Луїджі Ді Майо.

Італія

Луїджі Ді Майо

Також він зазначив, що референдум у Великій Британії з питання виходу країни з ЄС свідчить про провал Євросоюзу.

Італійські сепаратисти

Невдоволення бюрократичними структурами Євросоюзу в Брюсселі, які явно не справляються зі своїми задачами, а також перерозподіл податків на користь бідного Півдня, провокують сепаратистські настрої. «Ліга Півночі» вже багато років виступає за надання північним, найбільш забезпеченим і промислово розвиненим територіям незалежності для утворення самостійної держави Паданія зі столицею в Мілані, та й в цілому ця партія висловлюється проти європейської конституції. Союзником Ліги колись виступав колишній італійський прем’єр Сільвіо Берлусконі. Втім, найбільших результатів на виборах — близько 30% — партія домоглася в 2010 році лише в одній провінції Венето.

Лідер «Ліги Півночі» Умберто Боссі заявляє про «рішучу битву з диктатурою Риму за свободу і самовизначення», обіцяє створювати нові робочі місця, обмежити міграцію, відродити сім’ю і церкву.

італійці

«Ліга Півночі»

У всій Європі, де дедалі більше усвідомлюють провал так званої політики мультикультуралізму, ці слова викликають очевидний резонанс.

Нині ЄС намагається політичними методами вирішити проблему сепаратизму і регіоналізації, час покаже, наскільки це буде успішно. На рівні Євросоюзу велика увага приділяється регіональним програмам допомоги окремим слаборозвиненим регіонам за рахунок більш сильних територій.

Проте, поки в тій же Італії сепаратистські настрої вельми серйозні. Крім «Ліги Півночі», там існує Рух за незалежність Сицилії, Незалежний фронт Ломбардії і багато інших схожих рухів.

Таким чином якщо італійська еліта не повернеться лицем до традиційних консервативних католицьких цінностей і не стане більше уваги приділяти уніфікації Півночі та Півдня (у першу чергу економічній), то загроза сепаратизму тільки зростатиме.

 

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "Південна Італія зазнала гіршої економічної кризи, ніж Греція"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*