Валюта Міжмор’я

Тарту«Замок єпископа» (Тарту, Естонія)

Пропонуємо увазі читачів інтернет-порталу Глобал Аналітик погляд польського політолога на економічні перспективи Балто-чорноморської вісі (Міжмор’я).

Існує природний (історичний, культурний, географічний) обшар для економічної і політичної інтеграції в регіоні, відомому як Міжмор’я, і він, як видається, є основою для побудови альтернативного шляху розвитку: політичного, економічного та монетарного.

Польська і українська економіки різняться майже у всьому, за винятком людського потенціалу. Польська економіка, безперечно, є більш конкурентоспроможною за українську. А достатньо дешева спільна грошова одиниця була б чудовим способом перетворення польської економіки на більш конкурентоспроможну, порівняно з економіками Західної Європи або Азії. Для України прив’язка своєї валюти до валюти більш стабільної польської економіки буде означати часткову економічну стабілізацію, необмежений доступ на польський ринок, в тому числі і на ринок праці, доступ до польського капіталу або, наприклад, доступ до альтернативних енергоносіїв (газу з Катару, Норвегії), потенційний ринок збуту для української металургії та можливості інвестицій у сільське господарство.

Міжмор’я

Міжмор’я

Україна, як і Польща, має обмежений політичний вибір. Вона може будувати своє майбутнє з Варшавою, Берліном або Москвою. Варшава економічно найменш надійна, власне тому вона забезпечує для українців можливість будувати в міру партнерські засади співпраці. Тим більше, що Захід не впевнений щодо місця України на неросійському боці кордону.

Проте польська економіка має бути готова для реалізації подібних проектів. Без досягнення відповідної критичної маси накопиченого капіталу в формі конкурентних галузей промисловості (наприклад, машинобудування, суднобудування, виробництво озброєння) на основі стабільних і дешевих енергоносіїв вдасться досягти не так багато. Своєю чергою, взаємна антипатія поляків та українців, яку вважають однією з перешкод на шляху економічного співробітництва в майбутньому, не мусила би взагалі шкодити. Конкуренція між поляками і українцями — навіть жорстка — має тільки сприяти розвитку їхніх економічних структур. Природно, є межа неприязні, поза якою немає мови про конструктивну співпрацю, але є надія, що польський та український прагматизм в найближчі десятиліття переважатиме над польським і українським прагненням помстися за минуле.

Міжмор’я

Герби країн Міжмор’я

Якщо нашу теоретичну зону спільної східноєвропейської валюти поширити на такі країни, як Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Білорусь, балтійські та балканські держави, то ми отримаємо великий терен, котрий налічує понад сто мільйонів мешканців, в якому Польща гратиме роль найбільшої та конкурентоспроможної економіки, подібної до Німеччини в єврозоні. Єдиний ринок, який забезпечить для Польщі та інших його членів очевидні вигоди, мав би також відчутну перевагу — наявність дужчих та слабших економік — що потягло б за собою ослаблення єдиної валюти, а це підвищило б цінову конкурентоспроможність польської продукції на зовнішніх ринках. А це шлях якщо не до економічної надпотуги, то, принаймні до польського процвітання протягом багатьох років. Для інших країн Міжмор’я цей шлях є вузьким коридором між німецьким черевиком і російським батогом (в оригіналі: pomiędzy niemieckim butem, a rosyjskim knutem – Т.О).

Для Польщі немає іншого шляху, який в кінцевому рахунку не привів би до стагнації. Тісні економічні (особливо фінансові) стосунки в ЄС поставлять Польщу в підлегле становище, а відмінність в економічному потенціалі буде не вирівнюватися, а навпаки — поглиблюватися. Через десять років спільного перебування в Європейському Союзі немає ознак зближення потенціалів економік провідних та менш розвинених країн. Так само немає такого зближення у випадку американо-мексиканських відносин, які регулюються угодою про вільну торгівлю NAFTA. Динамічний розвиток малих економік можливий, але його темп і ритм завжди визначається провідною економікою (американською, а не мексиканською; німецькою, а не польською).

Липа

Український геополітик та історіософ Юрій Липа підтримував ідею Міжмор’я

Так само неможливі тісні та ефективні економічні зв’язки між Польщею та Росією. Росія, з огляду на свою географію та етнічну строкатість, є і залишатиметься державою щонайменше авторитарною, в якій не буде місця для вільного ринку. Тому економічні відносини з нею завжди будуть підпорядковані політичним інтересам. У той же час, як відомо, протягом декількох століть Росія має до Польщі лише один інтерес політичного характеру — її згоду на статус ближнього зарубіжжя. Треба визнати, що ця умова надто вже, як то кажуть, «контроверсійна».

Подальше перебування в ЄС та єврозоні означає згоду Польщі на відхід від територій, природних для її економічної експансії, тобто від колишніх республік СССР (з Україною та Білоруссю на чолі). З одного боку, це робить Польську державу несамостійним організмом, покрученим деревом, яке існуватиме лише доти, доки знаходитиме підтримку. З іншого боку, такий стан справ штовхає, наприклад, Україну і Білорусь — держави, в яких мешкають понад 50 млн людей і котрі мають значний економічний потенціал, до Росії, що ще більше підсилює не дуже приязну до нас державу на сході.

Економічна інтеграція Польщі з Україною та Білоруссю уможливлює для першої досягнення кількох цілей. Однак, щоб це стало можливим варшавський магніт повинен сильніше притягувати Мінськ і Київ, ніж московський. А до цього ще дуже далеко.

герби

Україна, як і Польща, має обмежений політичний вибір. Вона може будувати своє майбутнє з Варшавою, Берліном або Москвою

Звичайно, введення в країнах Міжмор’я єдиної валюти на даний момент є нездійсненою мрією. Реалізація цього проекту означала б підрив німецької економічної політики. Через зниження демографічного потенціалу цієї країни і зростання її соціальних потреб скорочення німецького експорту означає руйнацію місцевої економіки і падіння рівня життя. Німеччина ніколи цього не допустить. Точно так же для Росії розвиток подібного політично-економічного проекту означатиме примирення з остаточним виходом за орбіту її впливу Польщі, Румунії та України, що в довгостроковій перспективі означатиме виштовхування Росії до Азії. Таке майбутнє РФ, звичайно, не влаштовує.

Нарешті, проблемою є сама Україна, яка є ключем до реалізації ідеї Міжмор’я. І тут не йде мова про Волинь чи пам’ятник Бандері у Львові. Йдеться про набагато важливіші речі. Події останніх років дають підстави говорити про те, що провідну роль в державних інститутах України починають відігравати особи неукраїнського походження. Помітна частина українського істеблішменту на чолі з прем’єр-міністром має єврейське походження, так само, як більша частина українських олігархів (щоправда, найбагатший з них є татарином). У2014–2016 роках міністром фінансів України була Наталія Яресько — американка, яка одержала український паспорт в день вступу на міністерську посаду. Для переговорів з міжнародними кредиторами як консультанта залучено Лєшека Бальцеровича, котрому раніше пропонували посаду прем’єр-міністра. Навіть керівником «Укрзалізниці» є поляк. Іншими словами, турбує замала участь українців у створенні їх власного державного апарату, яка до того ж продовжує знижуватися. Виникає стійке враження, що українцям власна держава вислизає з рук. Можливо, це лише симптом перехідного стану, який виник через нинішні екстремальні умови існування Української держави. Час покаже. Проте не існує ніяких сумнівів, що не можна побудувати міцного союзу з віртуальною країною.

більшовик

«Бий більшовика». Польський пропагандистський плакат. 1920 рік

Польща, щоб реалізувати вищеописану ідею, а саме змінити свою економічну парадигму, мусить терпляче робити свої ставки в історичній рулетці. Виграшем тут є одночасна криза в Німеччині та Росії. І в той же час, звичайно, необхідно побудувати конкурентоспроможну економіку. Скидається на те, що ані польської економічної надпотуги, ані польського процвітання ми не збудуємо, не випрацюємо, не випросимо. Шанс на це нам доведеться вирвати у наших сильніших сусідів. Хтось скаже, що це утопія, що це щось нереальне. Нагадаю, що тільки в ХХ ст. на історичній рулетці нам таланило аж двічі й Польща отримувала шанси вибороти свою свободу. (Очевидно, автор має на увазі одержання Польщею самостійності після розвалу Російської імперії в 1917 році та СССР — у 1991 році – Т.О.). Є підстави вважати, що в XXI ст. виникне така сама ситуація. Можливо навіть раніше, ніж ми могли б очікувати. Головне — бути готовими.

Ксаверій Янковський

(Скорочений переклад з польської мови Тараса Осадчого)

Be the first to comment on "Валюта Міжмор’я"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*