Білорусь шукає альтернативу російській нафті

Сейлор Денні «Робітники нафтової промисловості»Сейлор Денні «Робітники нафтової промисловості»

Білорусь шукає нових джерел постачання нафти через напругу з Росією. Тим часом, у зв’язку з конфліктом на сході України, Мінськ став першим торговим партнером Києва у багатьох галузях.

Білорусько-російські відносини в останні місяці були напруженими як на політичному, так і на економічному рівнях. Мінськ шукає для себе місце між Європейським Союзом і Росією, в той час як Кремль наполягає на тому, щоб західний сусід зміцнював співпрацю в рамках т.зв. Союзної держави. Через зміни у взаємних розрахунках, які можуть коштувати Мінську від 2 до 6 мільярдів доларів у найближчі кілька років, триває пошук альтернатив російській нафті. Тим часом економічні відносини між Білоруссю та Києвом процвітають. Війна на Донбасі сприяла збільшенню експорту білоруської продукції в Україну.

Податковий маневр

В середині вересня столицю Казахстану відвідав заступник директора концерну «Белнафтахім» Володимир Сизов, який підписав угоду про постачання казахської нафти. Хоча обсяг можливих поставок не був розкритий, це є кроком для диверсифікації джерел постачання. Тим часом сам президент заявив під час зустрічі з журналістами, що «поставки нафти з Польщі (зокрема з Гданська) були дуже вигідними в останні місяці». Лукашенко сподівається на реверсне використання двох із чотирьох ниток нафтопроводу «Дружба»

Білорусь активізувала пошук нових постачальників з кількох причин. Йдеться головним чином про гроші. Протягом багатьох років Мінськ закуповував у Росії нафту та нафтопродукти за пільговими цінами, але від січня цього року. Москва змінила свою систему виставлення рахунків. Замість експортних мит, які Білорусь фактично не сплатила, Кремль запровадив податок на корисні копалини. За різними оцінками, це може коштувати білоруському бюджету від 2 до 6 мільярдів доларів протягом наступних шести років.

Нафтопровід «Дружба»

Нафтопровід «Дружба»

Брудна нафта

Зміна системи розрахунків, яку Мінськ не може собі дозволити, є наслідком тиску Кремля на сусіда для посилення співпраці в рамках т.зв. Союзної держави. Ініціатива, детальну інформацію про яку оприлюднила на початку місяця газета «Коммерсант», передбачає значну інтеграцію економік обох країн, включаючи податковий та цивільний кодекси, економічне право чи уніфікацію митної політики до зникнення кордону між країнами.

Невідомо, наскільки публікація «Комерсанту» розкриває реальні плани, і наскільки це «пробна куля», факт полягає в тому, що Мінськ цього року втратив 240 мільйонів доларів під час російського податкового маневру. Крім політичного тиску, треба згадати про так звану брудну нафту. У квітні з’явилася інформація про те, що через трубопровід «Дружба» з Росії надходить сира нафта, що містить органічні сполуки хлору, які перевищують норму. Країни Центральної та Східної Європи були змушені використовувати поставки. Це вже не перший раз, коли Мінськ шукає альтернативу російській нафті. Переговори з Венесуелою, які були розпочаті в 2010 році, спонукали Москву піти на поступки. Тоді росіяни погодилися перерахувати експортні мита, припинені з початку 2019 року, до білоруського бюджету.

Основний партнер

Прагнення до енергетичної незалежності може піти на користь як Білорусі, так і Україні. Мінськ вже використовує напружені політичні та економічні відносини між Києвом та Москвою для збільшення експорту продукції. Два місяці тому українська державна компанія «Нафтогаз» оголосила про початок експорту білоруських нафтопродуктів. У вересні до України прибуло 30 000 тонн дизельного палива.

«Нафтогаз»

«Нафтогаз»

Крім того, до 200 млн доларів зросла вартість торгівлі мінеральними добривами між двома країнами. Мінськ також продає вугілля. У першій половині року 1 мільйон тонн цієї сировини на суму 83 мільйони доларів було продано сусідові (уп’ятеро разів більше порівняно з минулим роком). Постачання товарів у збройовій промисловості також процвітає. Хоча Мінськ офіційно не продає жодної військової техніки, торгівля товарами подвійного призначення (ТПЗ) зросла до 1 мільярда доларів.

Росія посилює тиск

6 вересня прем’єр-міністри Білорусі та Росії затвердили проект поглиблення інтеграції обох країн. Протягом двох років відбудеться далекосяжне злиття у багатьох сферах, включаючи податкові питання, ділове право та інститути. Економіст Ярослав Романчук, якого цитують білоруські ЗМІ, вважає, що в разі реалізації цього проекту статус Білорусі буде таким самим, як і у республік Російської Федерації.

Деталі угоди, підписаної 6 вересня прем’єр-міністрами Білорусі та Росії, не оприлюднюються. Лише через кілька днів документ під назвою «Програма дій Білорусі та Російської Федерації щодо імплементації угоди про створення Союзної держави» надійшла до газети «Комерсант». Запропоновані зміни передбачають тісну економічну інтеграцію, схожу на ту, що застосовується в межах Європейського Союзу.

Проект передбачає плани на наступні 18 місяців, виходячи з яких до січня 2021 року відбудеться об’єднання економік обох країн. Спільними будуть податковий та цивільний кодекси, організація державних тендерів, господарське право та бізнес-регістри. Також планується стандартизувати митну політику. Тоді на кордоні з Польщею чи Україною з’являться спільні патрулі білорусько-російських прикордонників.

«Комерсант»

«Комерсант»

Лукашенко відзначатиме 20-річчя укладення союзної угоди

Будуть представлені дорожні карти для визначення деталей змін. Також від початку 2021 року планується скасувати плату за роумінг та уніфікувати валютний контроль чи інтеграцію платіжних систем. Однак запропоновані зміни підуть значно далі: це гармонізація промислової політики, торгівлі, транспорту та зв’язку.

З початку 2022 року Мінськ та Москва планують спільну політику на ринку праці та соціального забезпечення. Поки що зміни не передбачають більш глибокої інтеграції в рамках захисту державної безпеки, судової системи чи охорони здоров’я. Угода, підписана на початку вересня, є наслідком того, що Кремль чинить тиск на Мінськ щодо створення Союзної держави Білорусі та Росії. Хоча Лукашенко категорично заперечує, що його країна буде поглинена Росією, але під час липневої зустрічі лідерів у Санкт-Петербурзі з нагоди 6 Форуму регіонів обох країн, глава Білорусі запропонував Путіну вдосконалити програму інтеграції до 8 грудня, тобто до 20 річниці укладення союзної угоди.

Обмін послами

Тим часом, заступник Державного секретаря США з політичних питань Девід Хейл під час зустрічі з президентом Олександром Лукашенком оголосив про обмін послами між Мінськом та Вашингтоном після перерви в 11 років.

Девід Хейл

Девід Хейл

Цей крок коментується як початок нормалізації відносин між державами, які з 2008 року переживають кризу. Безпосередньою причиною стали американські санкції, введені проти білоруської влади. У відплату Мінськ вимагав скоротити персонал посольства США.

Нещодавно Білорусь відвідав колишній радник з національної безпеки президента США Джон Болтон. Колишній працівник американського посольства протягом 20 років був найвищим представником США в Білорусі. Як сказав Лукашенко, нинішня ситуація була «неприродна». У березні білоруси зняли обмеження щодо персоналу посольства США. Американці офіційно визнають, що не мають наміру конкурувати з іншою державою (мається на увазі з Росією) за вплив у Білорусі, а покращення відносин є природним кроком у процесі відновлення взаємних відносин. Однак Девід Хейл підкреслив, що Вашингтон «підтримує суверенітет і незалежність Білорусі».

Володимир Паламарчук

Be the first to comment on "Білорусь шукає альтернативу російській нафті"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*