Інформаційна війна Росії проти Литви не закінчиться в найближчі 10 років

Міколаюс Константінас Чюрльоніс «Демон»Міколаюс Константінас Чюрльоніс «Демон»

Професор Вільнюського університету Рімвідас Лаужікас стверджує, що з точки зору інформаційних загроз варто говорити не тільки про Росію. Проте РФ офіційно назвала Північноатлантичний альянс своїм ворогом, а оскільки ми, Литва, є країною НАТО, і маємо кордон з Росією, перш за все нам треба реагувати на російську інформаційну війну.

Крім того, на думку експертів, Росія має найбільшу пропагандистську машину і саме інформація є одним з її основних засобів ведення війни. Адже недаремно в РФ створено інформаційні збройні сили, в яких служать біля 1000 осіб. Це підтвердив і міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу, який заявив, що в російській армії сформовано підрозділи для проведення інформаційних операцій, котрі «нарощують свою ефективність». За даними компанії Zecurion Analytics, за рік Москва на ведення кібервійни витрачає близько 300 мільйонів доларів США. Спеціальні російські підрозділи займаються плануванням та здійсненням кібератак, поширенням пропаганди, проведенням психологічних операцій.

університет

Вільнюський університет

При цьому невірно називати інформаційною війною поширення брехливої ворожої інформації, тому що зазвичай ми не відповідаємо Росії тим самим, а лише демаскуємо пропаганду. Тому правильна назва таких дій з боку РФ — інформаційний тероризм. Наша ж зброя — це правда.

Що таке пропаганда?

Існує безліч визначень пропаганди, тому серед них важливо вибрати правильне і не плутати поширення інформації, вільні ЗМІ, свободу слова та висловлення своїх думок з пропагандою в інформаційній війні, тому що це не має нічого спільного.

Пропаганда — це цілеспрямоване систематичне формування суспільної думки з метою отримання очікуваної реакції з боку певної частини суспільства. Вплив зумовлює активну або пасивну поведінку аудиторії. Пасивна поведінка виявляється в тому, що людина вирішує не чинити опір.

Литва

Початок совєтської окупації Литви

Мабуть кожному добре відоме твердження, що «НАТО нас не захищатиме» або «Америка не захистила Литву у 1944–1953 роках, не захистить і нині». Це повідомлення здається дуже простим, і найчастіше його можна зустріти десь поміж коментарів. Але одним з інструментів пропаганди є постійне повторення певного месіджу, щоб пересічна людина почала думати: «Ну, якщо насправді ніхто не захищатиме, може мені варто десь емігрувати, або хоча б тихо сидіти і не висовуватися». Так формується пасивна поведінка.

Проте пропаганда може впливати на людський розум таким чином, що людина буде активною і сприйматиме ті моделі поведінки, які їй нав’язуються.

У гіршому випадку жертва пропаганди може стати колаборантом окупанта. А найгірше, коли такий колаборант виконуватиме певну роботу на користь загарбника, вступить до ворожої армії і стрілятиме в своїх співгромадян, тобто стане ворогом своєї держави.

Зломити волю до опору

У Литві основна мета ворожої інформаційної діяльності — відбити у населення бажання чинити опір, тому що дешевше переконати супротивника, що його опір не має сенсу, ніж вступати у відкритий бій. Якщо суспільство не має сили волі, щоб протистояти агресору і під впливом пропаганди відмовляється від опору, це значить, що країна готова до окупації. Тому мета інформаційної війни полягає в тому, щоб підготувати грунт для окупації.

Російська пропаганда немає нічого спільного з дійсністю

Російська пропаганда немає нічого спільного з дійсністю

На своєму історичному шляху Литва два рази втрачала свій суверенітет, оскільки була зламана її воля до опору. Так було в 1795-му і 1940 роках.

Так само інформаційна підривна діяльність підготувала грунт для окупації Криму. Українці були під таким впливом ворожої пропаганди, що не змогли миттєво відреагувати на окупацію — ані армія, ані громада, ані політики, які приймають рішення. Тільки пізніше, коли почалася війна на Донбасі, відреагувала патріотично налаштована частина суспільства, яка не була дезорієнтована пропагандою. Перший удар витримали саме добровольці.

Культура та ЗМІ

Багатьом добре відомі такі вирази, як «інформаційна війна», «пропаганда», «війна за уми і серця», але рідше використовується поняття «м’яка сила». Пропаганда зазвичай здійснюється за допомогою «м’якої сили», хоча її найважче виявити. Вона діє через спорт, економіку, бізнес, а найбільше — через культуру. У російських пропагандистських статтях немає поганих відгуків про нашу литовську культуру, а навпаки можна знайти такі, в яких вона позитивно оцінюється, але тільки совєтська. Це має на меті викликати ностальгію по СССР, нібито тоді життя було кращим.

Один з пропагандистських прийомів — викликати ностальгію за СССР

Один з пропагандистських прийомів — викликати ностальгію за СССР

Найбільшими пропагандистськими ЗМІ у світі є Russia Today і «Спутнік». Ми піддаємося впливу через російські ЗМІ та культуру. До Литви приїздить багато російських виконавців, театральних труп, періодично влаштовуються різноманітні виставки, презентації, кінопокази і т. д.

Кількість продукції російського виробництва зростає і на наших телеканалах. Дослідження литовських журналістів показують, що трансляція російської продукції на литовському телебаченні протягом десяти років збільшилася майже в два рази. У 2007 році на усіх литовських каналах російськомовна продукція займала 79 годин на тиждень, а нині вона транслюється 198 годин.

Керівництво телебачення пояснює це тим, що російська продукція дешева. Скоріш за все телевиробництво в Росії дотаційне, що уможливлює невисоку вартість російських телевізійних пакетів  для Литви.

Як протистояти пропаганді?

Усе литовське суспільство повинно усвідомлювати, що в нашому інформаційному полі поширюється ворожа інформація і бути в змозі критично оцінювати все те, про що пишуть та розповідають у ЗМІ. Тому дуже важливою є здатність розпізнавати пропаганду і цьому треба навчати ще в школі.

Президент Даля Грібаускайте серед литовських військових

Президент Даля Грібаускайте серед литовських військових

Сумнівну інформацію необхідно перевіряти за декількома джерелами, щоб, наприклад, порівняти, що про якісь процеси в НАТО пишуть російські джерела, і що про це говориться в західних мас-медіа. Демаскування пропаганди повинно бути не тільки задачею литовської національної системи оборони, але також справою самих громадян. Кожен з нас може зупинити пропаганду, повідомляючи про її наявність тим інституціям, які ведуть з нею боротьбу.

Загальновідомо, що відмивання грошей є злочином — невидимим, невловимим, але все одно таким, за який карають. Промивання мізків за допомогою пропаганди теж має розглядатися як злочин, якому треба запобігати, в першу чергу законодавчо.

Для нашої країни дуже важливо бути стійкою до інформаційних загроз. Якщо суспільство здатне протистояти пропаганді та має «імунітет» проти дезінформації, то це позитивно впливатиме і на боєздатність армії, тому що до неї прийдуть служити мотивовані та непохитні перед ворожою пропагандою громадяни. Таким чином успішна оборона країни передбачає домінування в інформаційному просторі.

Якщо російський режим не зазнає трансформації, то інформаційна війна не закінчиться в найближчі десять років. Вона може лише посилитися. Якщо ж почнуться воєнні дії, то ворожа пропаганда поширюватиметься ще більш наполегливо.

Рута Латвенайте

(Скорочений переклад з литовської мови Олеся Рахманного)

Be the first to comment on "Інформаційна війна Росії проти Литви не закінчиться в найближчі 10 років"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*