Чого чекати від нового формату переговорного процесу між США та Росією?

1574032

Останнім часом представники США та Росії значно збільшили двосторонні контакти в тому, що стосується подій на Донбасі. Незважаючи на своє вкрай негативне ставлення до тієї ролі, яку нині відіграє США на постсовєтському просторі, Кремль сприймає переговори між заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд та заступником міністра закордонних справ Росії Григорієм Карасіним як новий перспективний формат для вирішення кризи на Донбасі, штучно створеної самою Москвою. На думку американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, через такі домовленості у першу чергу страждають українські інтереси, оскільки офіційний Київ поступово дедалі більше усувають від процесу прийняття рішень щодо майбутнього Донбасу. Усе починають вирішувати кулуарні домовленості Вашингтона та Москви.

Наприклад, 20 липня Григорій Карасін та Вікторія Нуланд провели телефонну розмову, основною темою якої стало проведення в Україні конституційної реформи, яка полягає в наданні Донбасу дуже широких повноважень, які розбалансовують усю систему адміністративно-територіального устрою та фактично легалізують проросійські терористичні угруповання. З цього приводу у звіті експертів Stratfor зазначено наступне: «Телефонні переговори між дипломатами такого рівня зазвичай не є дуже важливими, однак ті, які відбулися в понеділок — виняткові». Експерти вважають, що активізація американо-російських контактів з приводу ситуації в Східній Україні знаменує собою реальну можливість укладення кулуарних домовленостей між США та РФ по Україні без врахування її думки.

Слід зазначити, що хоча до недавнього часу Вашингтон і брав активну участь у врегулюванні збройного конфлікту дипломатичними засобами, але безпосередні зустрічі між американцями та росіянами відбувалися нечасто. Здебільшого використовувалися два переговорних формати.

1. Тристороння контактна група за участю України, Росії, ОБСЄ, а також представників сепаратистських «республік».
2. Так званий нормандський формат, в якому брали участь делегації України, Росії, Франції та Німеччини.

Проте США, будучи основним репрезентантом Заходу в протистоянні з Росією, фактично не брали участі в жодному з вищезазначених форматів.

Втім, на думку Stratfor, ситуація змінилася, про що свідчать особисті зустрічі та телефонні розмови протягом червня-липня між Нуланд та Карасіним. Керівник адміністрації президента Росії С. Іванов зазначив, що такі зустрічі стануть окремим двостороннім форматом, метою якого є дипломатичне врегулювання кризи на Донбасі. Тим не менше, поки до кінця не зрозумілий ступінь впливу цього діалогу на ситуацію.

«По суті, український конфлікт став конфліктом двох найважливіших геополітичних завдань. Росія хоче захистити себе за допомогою використання сусідніх територій як буфера, а США бажають запобігти появі сили, яка може кинути виклик перевазі Вашингтона. Зіткнення цих інтересів відбулося в Україні, яка, серед всіх країн колишнього СССР, найбільш важлива для Росії. Якщо Україна підтримає Москву, то РФ стане відчутною регіональною силою, а якщо підтримає Захід, то Росія буде вразливою як зсередини, так і зовні», — йдеться у звіті Stratfor.

Як зазначають американські аналітики, для утримання України в своїй сфері впливу Росія окупувала Крим та розпочала війну в Донецькій та Луганській областях. Проте своєї мети не досягнула, оскільки Київ все одно орієнтується на Захід, а не на Москву. Склалося так, що подальша ескалація конфлікту не в інтересах Росії та США, оскільки це означатиме велику континентальну війну. Росія цієї війни не прагне, на даному етапі вона лише хоче «воз’єднати» з собою Україну. Сполученим Штатам така війна тим більше ні до чого. А це значить, що вони і надалі домовлятимуться коштом України. Втім, сам факт ведення переговорів не свідчить про те, що незабаром відбудеться деескалації насильства як перший крок до врегулювання конфлікту. Поки що американці та росіяни не дійшли згоди про те, яку саме автономію має отримати частина Донбасу, зайнята російськими військами.

У Stratfor вважають, що США підтримують позицію української влади щодо дотримання черговості у виконанні певних пунктів Мінських угод: спочатку припиняється насильство, а потім мова може йти про статус окупованих територій та проведення виборів на них. Росія, у свою чергу, вимагає якогось автономного статусу. Цілком ймовірно, що ця позиція США зазнала змін, тому що під час свого останнього візиту в Київ Вікторія Нуланд висловлювалася за негайне прийняття поправок до Конституції, внаслідок яких «ДНР»-«ЛНР» отримають спеціальний статус.

Як зазначають експерти Stratfor, хоча українська влада і не використовувала в законопроекті про конституційні зміни таке поняття, як «особливий статус», проте тиск з боку США з метою прийняття цього нормативного документа можна розглядати як поступку у бік Росії. На думку Stratfor, позицію Нуланд можна розглядати як спробу допомоги Україні: адже «чим більше ґрунтовними будуть зміни в Конституції України, тим менше у Москви і сепаратистів буде приводів для критики української влади і виправдання власних порушень режиму припинення вогню». Проте Кремль зовсім не потребує якихось приводів для захисту своїх власних інтересів (як він їх розуміє). Якщо приводів не буде, то Путін їх придумає. Єдине, що може зупинити агресора — це рішучість Заходу до вжиття конкретних кроків. Наприклад нещодавно Вашингтон повторив вимогу щодо дотримання режиму припинення вогню, пригрозивши при цьому посиленням санкцій, а також обмеженням доступу Росії до кредитів у випадку, якщо сепаратисти, за спиною яких стоїть Кремль, продовжать порушення Мінських угод.

Взагалі сама згода Путіна вести якісь переговори свідчить про те, що економічні санкції Заходу мають певний вплив на позицію Кремля, проте негативним чинником є те, що Росія продовжує вимагати занадто великих політичних поступок від Києва. Крім того, РФ, яка брала участь в укладенні ядерної угоди з Іраном, вважає, що США тепер її боржник і тому має піти на поступки щодо України. Отже «наступні переговори між Нуланд і Карасіним стануть справжнім випробуванням ефективності нового формату двосторонніх американо-російських переговорів», — резюмує Stratfor.

Тарас Осадчий

Be the first to comment on "Чого чекати від нового формату переговорного процесу між США та Росією?"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*