Фонд Сороса вимагає від Брюсселя активізувати війну проти Польщі, «бо ЄС не виживе»

Джордж СоросДжордж Сорос

Фонд ім. Стефана Баторія, заснований Джорджем Соросом, зажадав від Брюсселя посилити війну проти патріотичної Польщі, стверджуючи, що виживання Євросоюзу неможливе без «прогресивної битви» з метою змусити цю центральноєвропейську державу просувати глобалізм.

Незважаючи на те, що ЄС підриває національний суверенітет, підживлюючи зростання серед поляків незадоволення своїми діями, юристи Фонду закликали Брюссель активізувати нападки на Польщу, оскільки боротьба за так звану «судову незалежність» є життєво важливою для захисту «прав людини» в усьому Євросоюзі.

Американський мільярдер, який підтримує відкриті кордони, заснував у 1988 році фонд ім. Стефана Баторія з метою перетворення тодішньої комуністичної Польщі на «відкрите суспільство». У своїй недавній доповіді цей Фонд похвалив Європейську Комісію за її блокування польських зусиль реформувати те, що уряд називає корупційною судовою системою, якій бракує прозорості.

«Боротьба за верховенство права в Польщі… насправді є боротьбою проти Євросоюзу», — проголошує соросівський Фонд, який усі останні роки розробляв проекти, як краще «підготувати польське суспільство для прийому біженців» та «сформувати позитивне ставлення до «масової міграції з третього світу», навчаючи десятки тисяч чиновників та агітаторів боротися із «забобонами», а також «онлайн-коментарями, які сіють ненависть».

Логотип Фонду ім. Стефана Баторія

Логотип Фонду ім. Стефана Баторія

Польська консервативна партія «Закон і справедливість» («PiS») неодноразово висловлювався проти спроб ЄС зазіхати на суверенітет держав-членів. Ця політична сила прийшла до влади після виборів 2015 року, змінивши попередній уряд, який обіцяв дати зелене світло масовій імміграції до Польщі з країн Африки та Близького Сходу. «PiS» стала першою у посткомуністичну еру польською партією, яка отримала достатньо місць у Сеймі, щоб не формувати коаліцію.

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович та його угорський колега Петер Сіярто повідомили на прес-конференції в Будапешті, що обидві країни продовжуватимуть захищати християнську, самостійницьку Європу перед спробами брюссельського істеблішменту форсувати масову міграцію.

Проте польська місія Сороса далеко не обмежується лише діяльністю фонду ім. Стефана Баторія. 13 серпня 2018 року глава зареєстрованого в Польщі фонду «Відкритий діалог» українка Людмила Козловська була затримана в аеропорту Брюсселя. Ніч вона провела в центрі тимчасового утримання, а вранці першим же літаком була депортована ​​до Києва. Виявилося, що польська влада внесли дані активістки до Шенгенської інформаційної системи, що автоматично спричинило заборону на її перебування у всіх країнах ЄС.

«Відкритий діалог» був заснований Людмилою Козловською у Польщі в 2009 році. Цей Фонд тісно пов’язаний з Джорджем Соросом, а метою його діяльності було проголошено захист прав людини, просування демократії та верховенства права на посткомуністичному просторі.

Людмила Козловська та Бартош Крамек

Людмила Козловська та Бартош Крамек

Фонд до певного моменту здійснював свою діяльність на території Польщі при доброзичливому ставленні місцевої влади, однак усе різко змінилося у серпні 2017 року, коли «Відкритий діалог» доклав руку до антиурядових протестів опозиційної «Громадянської платформи».

Глава ради Фонду Бартош Крамек, який є цивільним чоловіком Козловської, опублікував тоді конкретний план із дестабілізації країни з 16 пунктів. Їх реалізація повинна була привести до зміни влади в Польщі.

Причини різких антиурядових випадів з боку «Відкритого діалогу» цілком зрозумілі. Консерватори з правлячої партії «PiS» підтримують традиційні християнські цінності, виступають проти прийому в країну біженців і намагаються проводити більш самостійну політику в рамках ЄС.

Усе це йде врозріз з інтересами Сороса, який за допомогою підлеглих йому фондів і засобів масової інформації пропагує в Польщі ЛГБТ-цінності та ідею мультикультуралізму.

До слова сказати, міжнародний фінансовий ділок вже давно вважає Польщу своєю вотчиною. Підконтрольні йому структури, такі як фонд ім. Стефана Баторія та «Газета Виборча», стали справляти серйозний вплив на політичне життя в цій посткомуністичній країні.

Мухтар Аблязов

Мухтар Аблязов

Сорос чудово ладнав з попередніми урядами, ядром яких були представники ліберальної «Громадянської платформи», але прихід до влади консерваторів сплутав йому усі карти.

«Бізнесмен-благодійник» звинуватив лідера «PiS» Ярослава Качинського в тому, що той будує «маріонеткову демократію», а підконтрольні Соросу фонди, такі як ім. Стефана Баторія та «Відкритий діалог», почали, не криючись, вести в країні антиурядову діяльність.

Під час протестів 2017 року, коли представник «Відкритого діалогу» Бартош Крамек намагався втілити в життя план з 16 пунктів зі зміни режиму, польська влада не вжила проти цієї структури ніяких активних дій. І тільки через рік завдала різкого удару у відповідь, депортувавши з Євросоюзу президента Фонду Людмилу Козловську. Пізніше також з’явилася інформація, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі відмовило їй у видачі дозволу на тривале проживання в ЄС. Відмова була мотивована тим, що спецслужби мають «серйозні сумніви» щодо джерел фінансування «Відкритого діалогу».

Через деякий час громадськості було представлено і обґрунтування причин висилки Козловської. Проурядовий журналіст Вітольд Гадовський дав кілька інтерв’ю, в яких заявив, що активістці «буде більш зручно працювати з Кремля».

Niezalezna.pl

Niezalezna.pl

Видання Niezalezna.pl, в свою чергу, опублікувало статтю під заголовком «Козловська — прихований агент ФСБ?», де з посиланням на українські джерела стверджується, що активістка вже давно завербована російськими спецслужбами і під легендою-прикриттям інфільтрована ними в проукраїнське співтовариство. У матеріалі також наголошується, що ще «на самому початку своєї активної діяльності вона була завербована ФСБ за допомогою шантажу, компромату і тиску на близьких, зокрема на її брата — бізнесмена Петра Козловського».

На підтвердження своїх слів журналісти розшукали скан російського паспорта Козловської, який вона отримала після окупації Криму. Наявність у активістки російського громадянства, на думку авторів Niezalezna.pl, є ще одним підтвердженням того, що глава «Відкритого діалогу» є агентом Кремля.

Крім того, у зв’язку з висилкою Козловської провладні польські медіа згадали історію з появою в мережі відеоролика, на якому, як стверджується, показано інтимний зв’язок Людмили Козловської з опальним казахським олігархом Мухтаром Аблязовим.

На батьківщині казаха звинувачують в розкраданні 7,5 млрд доларів, але «Відкритий діалог» вважає ці обвинувачення політично мотивованими і називає Аблязова жертвою режиму Назарбаєва. Від імені Фонду саме Козловська активно захищає олігарха і протягом декількох років представляє його інтереси в різних судах і в Європарламенті.

У розміщеному на відеохостингу YouTube трихвилинному ролику чоловік, схожий на Аблязова, цілує і обіймає жінку, схожу на Людмилу Козловську. У Мережу викладена і повна версія цієї інтимної сцени. Даний відеоролик вже став приводом для жартів в польськомовному Інтернеті, де з’явилося чимало коментарів на кшталт «відкритий діалог і дуже відкрита Людмила» або «непогано поборолася за демократію». Глузувань зазнав і цивільний чоловік Козловської Бартош Крамек, якого поляки стали називати рогоносцем, розміщуючи в Інтернеті відповідні картинки.

Вітольд Гадовський

Вітольд Гадовський

Сама Козловська категорично заперечує автентичність відеоролика, називаючи його постановкою спецслужб Казахстану. Проте низка проурядових польських ЗМІ не ставить під сумнів його справжність, стверджуючи при цьому, що Аблязов проводить свою діяльність під контролем російських спецслужб і підтримує фонд «Відкритий діалог» за допомогою крадених грошей.

На підтримку Козловської також висловилися європейські та польські ліберальні діячі. У той же час на веб-сайті Change.org з’явилася петиція, автори якої закликали дозволити Козловській «повернутися додому в ЄС і надати їй громадянство держави-члена Євросоюзу». При цьому польську владу звинувачують в «скандальному зловживанні Шенгенською угодою». Петицію підписали колишній президент Польщі Лех Валенса, низка депутатів Європарламенту, журналісти, дипломати та інші впливові у польському середовищі діячі. На підтримку Козловської відбулося також пікетування будівлі МЗС у Варшаві.

Однак польська влада, судячи з усього, не збираються йти на поступки в справі «Відкритого діалогу» і має намір продовжити боротьбу з креатурою Сороса в країні.

На це явно натякає Вітольд Гадовський, який назвав депортацію правозахисниці «лише початком». За оцінками провладного журналіста, у перспективі польські спецслужби розкриють всю мережу, створену Козловською та Крамеком. Це означає, що «полювання на відьом» в Польщі триває і в ході боротьби між владою та опозицією буде виявлено ще чимало агентів Сороса та Кремля.

Роман Кухаренко

Be the first to comment on "Фонд Сороса вимагає від Брюсселя активізувати війну проти Польщі, «бо ЄС не виживе»"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*