Сутнісні характеристики глобалізації

планетаГлобалізація — багатоаспектне явище

Процеси глобалізації, в поєднанні з політикою світового фінансового капіталу, який паразитує на них, загострює старі і ставить нові проблеми виживання людства.

Демографія

Найближчими десятиліттями населення Землі збільшиться вдвічі, через що незабаром більшість буде позбавлена умов виживання, харчування, здоров’я, освіти. 95% приросту населення в світі припадає на найбідніші регіони, що підсилює протистояння між розвиненими країнами та рештою світу. Крім того, зростаючий дефіцит життєвих ресурсів дестабілізує ситуацію в країнах з високим приростом населення, що стимулює міграційні настрої в бік Європи, де усе можна отримати відразу і «на халяву».

Провідні західні держави, які не здатні запропонувати рішення світової демографічної проблеми, здійснюють пресинг на країни Східної Європи, щоби примусити їх приймати емігрантів з країн Африки та Азії в таких кількостях, які здатні серйозно порушити етнічний баланс, який там склався.

перенаселення

Населення Землі постійно збільшується

Соціальні катаклізми

Сучасне суспільство схильне до постійного впливу глобальних чинників, які кардинально змінюють життя в межах одного покоління. Глобалізація прискорює темп творчого руйнування, люди і суспільство в цілому не встигають адаптуватися до нових форм життя; нове не проростає органічно з існуючого; нові ідеали та цінності не опонують традиційним, а вимазують їх з дійсності. Внаслідок цього інновації сприймаються не як природні, закономірні, а як катастрофічні.

З іншого боку, нові проблеми за інерцією намагаються вирішувати за допомогою застарілих засобів і концепцій, що породжує стан безвиході. У результаті цього назріває соціальна напруга.

Розмивання держав

Інформаційна революція знецінює багато традиційних механізмів державного управління (вибори, оподаткування, ліцензування). Для збереження державності шукаються нові форми управління суспільством і створюються нові міжнародні структури управління. У цих умовах східноєвропейські нації втрачають деякі функції етнічної держави на корись міжнародних структур. Намагаючись зберегти свою державність, вони змушені радикально міняти політику і державне управління, що веде до зміни національних цінностей, пріоритетів і цілей.

інформація

Ми живемо в часи інформаційної революції

Агресивно насаджування ліберальних канонів як єдино правильних та універсальних для усього людства загрожує ідентичності багатьох народів, що підсилює соціально-політичну напруженість, провокує релігійний фундаменталізм та екстремізм, міжнародний тероризм. Розкладання держав, розмивання національної ідентичності підсилює роль цивілізаційної ідентичності, що породжує нові конфлікти, зіткнення цивілізацій. Поглиблюється прірва між цивілізованим світом і найбіднішим більшістю людства.

Крім проблем міжцивілізаційних відносин, породжених глобальними процесами, гостріші проблеми породжує насадження нового світового порядку, що означає повний контроль над планетою з боку транснаціонального капіталу. Останнім часом серйозним чинником світової дестабілізації стали агресивні дії Росії, демонстративне порушення нею правових міжнародних норм, одним з виявів якого є війна розв’язана проти України.

Глобалізація дедалі більше розмиває підвалини західної цивілізації, дедалі більше заміняючи «толерантною багатокультурністю», тобто еклектичною мішаниною абсолютно різних і часто непоєднуваних фрагментів культур різних народів. А світова інформаційна мережа сприяє безпосередньому динамічному зіткненню, об’єднанню і сплутуванню різних культур, світоглядів, традицій, що загострює конфлікти між ними.

попса

Масова культура не вимагає інтелектуальних зусиль для її засвоєння

Експансія масової культури

Проте не завжди глобалізація означає поширення перш за все англо-американських цінностей та ідеалів й англійської мови. Для України зараз не меншу загрозу несе інший варіант глобалізації, а саме подальше російщення України у першу чергу за рахунок російської та місцевої російськомовної масової культури та посилену ідеологічну обробку з боку української філії РПЦ.

Глобалізм у своєму російському вимірі не здатний на партнерство і діалог культур, будь-яка інша культура з позицій «руского міра» сприймається як нікчемність, яку треба знищити.

Світовий глобалізм нівелює не тільки традиційні, але й усі існуючі засади і авторитети. Буття в глобалізаторській картині світу розсипається. «Час припинився, простір зник. Ми тепер живемо у всесвітньому селі… з одноразовими подіями». (Маршалл Маклюен). Людина вже не самостійна і відповідальна особистість, а точка зникнення, через яку протікає агресивний інформаційний потік. У глобальному інформаційному полі домінують повідомлення про загальну нестабільність: про війни, заколоти, вбивства, катастрофи, інфляцію, злочинність, розтління, розпусту… Впорядковане, традиційне профанується, девальвується. Суспільство як узгодження єдності індивідуальних точок зору перетворюється в безособову масу, що вимагає хліба і видовищ.

Культурна глобалізація примітизує світогляд, вимазує зі свідомості високу духовність. Насильно нівелюючи національні культури, неоліберальна глобалізація не об’єднує людство, а вносить нові розподіли. Примітивна маніпуляція суспільством, низький рівень культури, духовності та моральності стимулюють агресивні відносини людей і народів. Тому в глобалізованому світі конкуренція і суперництво вироджуються у взаємну агресію. У минулому нелюдська жорстокість була обмежена в просторі і в часі (війни, криваві режими більшовизму, маоізму, червоних кхмерів), зараз безчинства можуть спалахнути в будь-який момент в будь-якому місці планети. Глобалістська інтеграція насаджує мегасуспільство, яке знаходиться в стані боротьби всіх проти всіх. З іншого боку, уніфікована глобальна культура пов’язує національні еліти спільними інтересами, перетворюючи їх в п’яті колони транснаціонала у власних країнах.

планета

Інерція розвитку людства спрямована на самознищення

Екологічні загрози

Глобалізація не сприяє позитивним змінам в захисті та збереженні навколишнього середовища. Агресивна діяльність транснаціональних корпорацій загострила проблеми забезпечення водою, паливом, сировинними ресурсами. Забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів становить загрозу існуванню людства. Масштаб впливу людини на природу можна порівняти з масштабами самих природних процесів, через що вичерпується екологічна міцність планети. Навколишнє середовище вже не здатне поглинати і гасити людський вплив, природа дедалі більше відповідає на активність людей катастрофічними реакціями.

Інерція розвитку людства спрямована на самознищення, бо антропогенне навантаження на біосферу наближається до гранично допустимого. Усвідомлення цього спонукає до пошуків нових форм енергії. Стає очевидним, що подальше існування людства можливе при зміні напрямку розвитку цивілізації. При цьому існуючі альтернативи мислення глобалістського ентузіазму (екологічне мислення, концепція сталого розвитку, добровільне обмеження споживання, пріоритет якісних характеристик в житті людини) виявляються паліативами, що пропонують ефемерний вихід.

В основі штучно створеної людиною техносфери закладено її творчі ідеї, тому в техносфері відображене розуміння людиною себе, її ставлення до Бога і до природи. Нинішня штучна або друга природа націлена на збільшення хаосу (ентропії) в природі. Глобальний антагонізм техносфери з біосферою створює, перш за все, глобальну духовну кризу, відображає втрату справжніх життєвих орієнтирів людства в своєму бутті.

капіталісти

Близько чотирьохсот мільярдерів володіє багатством, порівняним зі статками половини населення Землі

Економічна дезінтеграція

Світове багатство концентрується в постіндустріальних країнах. У країнах золотого мільярда живе 17% населення Землі та споживається 70% всіх світових ресурсів. Більше половини зі ста найбільших економік світу представляють транснаціональні корпорації. Близько чотирьохсот мільярдерів володіє багатством, порівняним зі статками половини населення Землі. За межами країн золотого мільярда за допомогою Світового банку, МВФ, СОТ будується світ, в якому усі громадські служби діють на благо приватних корпорацій, усі товари і послуги для місцевого споживання імпортуються з-за кордону і оплачуються у валюті, позиченій в іноземних банках. У той же час всі продуктивні потужності та природні ресурси знаходяться у власності та управлінні глобальних корпорацій, які працюють на експорт з метою стимулювання зовнішньоторговельного обміну, необхідного для погашення іноземних позик. Дії Світового банку збільшують заборгованість слаборозвинених країн. МВФ змушує їх скасовувати контроль за потоками грошей і товарів через кордони, що веде до руйнування національних економік, заборгованості та нестабільності країн. СОТ захищає транснаціональні корпорації та фінансовий капітал від контролю національних урядів.

З середини 90-х років ХХ ст. завдяки розвитку високих технологій та можливостям глобалізації розвинені країни знизили залежність від поставок сировини і енергії, а також стали найбільшими постачальниками продовольства на світовий ринок. Оскільки ресурсів планети всім не вистачить, тому світова периферія розглядається як перешкода для поступального розвитку.

Теоретики глобалізації прагматично оцінюють наступаючу економічну еру через формулу 20:80. Незабаром для функціонування світової економіки буде досить 20% населення, решта 80% приречені на деградацію. У країнах золотого мільярда проживає 20% населення планети, що володіють більше 80% світового валового продукту, понад 80% світової торгівлі і 85% заощаджень на внутрішніх рахунках. У країнах золотого мільярда п’ята частина населення буде вести повноцінне життя, інші будуть змушені до адаптації шляхом самообмеження.

глобалісти

Глобалізація — це уподібнення

Глобалізація розводить економічні «ножиці» між Північчю і Півднем, розвиненими і бідними країнами. Країнам світової периферії нав’язується економічний курс, що веде до краху.

Сучасні інформаційні технології дозволяють миттєво перекидати потужні фінансові ресурси, обрушуючи національні ринки, спекулюючи і створюючи величезні статки. Надшвидкісний капіталізм дозволяє робити гроші, не здійснюючи дій в матеріальній сфері. Світова економіка перетворюється в хаотичний транснаціональний потік капіталу, в якому фінансова сфера емансипувалися від реальної сфери. Сучасна світова фінансова система — це своєрідна перевернута піраміда. Вузька її основа — фінанси, які обслуговують реальний сектор або потік товарних благ. На їх частку зараз припадає не більше 10-12% від загального обороту світових фінансових ресурсів. Увесь інший грошовий капітал знаходиться у вільному плаванні, не має реального матеріального наповнення. Це ринок, де гроші роблять гроші, тобто ринок гравців в рулетку. Якщо в XIX ст. обсяг матеріальних активів був більше фінансових, то нині матеріальні активи складають соті долі відсотків по відношенню до фінансових активів. Віртуальний фінансовий пузир, який безперервно надувається, рано чи пізно лусне, розваливши світову економіку.

Розширюється сфера свободи для капіталу, при цьому обмежуються свободи особистості. Механізм економічної глобалізації та уніфікації економіки всіх країн працює на догоду транснаціональному капіталу. Країнам нав’язується економічний курс, який руйнує економічний суверенітет держав.

Транснаціональний капітал діє за законами світового ринку, який надає небачені можливості. «Зараз немає ані ідеології, ані поп-культури, ані міжнародних організацій, ані навіть екологічних проблем, які пов’язували б країни світу тісніше, ніж електронна мережа глобальних грошових машин банків, страхових компаній та інвестиційних фондів…». (Г.П. Мартін, Х. Шуманн).

експерт

«Глобальна суїцидальна економіка»

Новий господар планети — світовий транснаціональний капітал поводиться по-хижацькому. «Глобальним борцівським кидком новий Інтернаціонал капіталу перевертає з ніг на голову цілі країни і соціальні порядки… Глобальна економічна інтеграція не є природним процесом: вона свідомо просувається цілеспрямованою політикою. Світ здебільшого мутує в люмпен-планету, левова частка багатства якої зосереджена в мегаполісах з мегатрущобами, де мільярди людей ледь животіють». (Г.П. Мартін, Х. Шуманн).

Разом з тим, світовий інформаційний простір дозволяє народам оцінити ступінь поляризації — багатства Центру і бідності світової Периферії, що створює вибухонебезпечну ситуацію в багатьох регіонах і в світі в цілому. Сформована модель економічної глобалізації чревата стагнацією, бо відкидає альтернативні варіанти розвитку в світовому масштабі, а також пригнічує розвиток національних економік. За останні десятиліття погіршуються умови стимулювання нових винаходів. Не випадково останній принципово новий товар на споживчому ринку — це персональний комп’ютер. Відтоді принципово нового людство нічого не винайшло. «Глобальна суїцидальна економіка» (Девід Кортен) перекриває перспективи і для власного розвитку.

Інформаційне відчуження

Інтернет із засобу інформаційного спілкування перетворюється в особливу віртуальну реальність, кіберпростір, яка спочатку відображає, дублює життєву реальність, потім заміщає її, витісняє повноцінне життя удаваністю.

Інформаційна революція поглиблює тенденції науково-технічної цивілізації, де форма витісняє зміст, а мета заміщається засобами її досягнення. Кількість інформації в Інтернеті збільшується експоненціально. Різке поліпшення засобів комунікації дозволяє обмінюватися будь-якою інформацією, яка не поглиблює уявлення про світ. В Інтернеті переважає маніакальний безсистемний обмін інформацією, при якому форма спілкування замінює сутність, зміст, знання. У ситуації, коли всі можуть поширювати будь-яку інформацію, Інтернет забитий довільними безглуздими висловлюваннями. У величезному інформаційному потоці знання становить малу частку, яка безперервно зменшується. У результаті глобальна інформаційна мережа перетворюється на звалище інформаційного шуму, в якому губиться, не помічається справжня і цінна інформація. Надмірна кількість інформації не сприймається. «Передозування інформації приводить до дезінформації» (Жан Бодрійяр). Правда тепер не ховається від суспільства, вона приречена загубитися у величезному потоці інформації.

економіка

Жан Бодрійяр

Величезний обсяг вторинної інформації створив між людиною і реальним світом свого роду інформаційну хмару, яка ближча і доступніша, ніж реальність. Занурення в віртуальний світ відгороджує від живого життя. Людина дедалі більше орієнтується і діє в житті на основі інформаційного світу. У результаті інформаційний бар’єр знижує ефективність свідомості і провокує неадекватні дії.

Комп’ютеризація повсякденному житті впроваджує в обіг віртуальну реальність — комп’ютерні симуляції реальних речей і вчинків. Розвиток інформаційних технологій в основному орієнтований на вдосконалення візуальних і звукових ефектів, тому робота на комп’ютері стає більше схожою на керування реальними об’єктами, а комунікації в режимі онлайн щоразу більше відрізняються від спілкування у реальному просторі та часі. Кіберпротези — віртуальні магазини, корпорації, спільноти, бізнес, віртуальні розваги витісняють реальні соціальні форми і ролі комп’ютерними симуляціями. Тому користувачі віртуального задзеркалля схильні до спотворень свідомості. Існуючи в віртуальному вимірі, вони маніпулюють псевдореальними образами, конструюють індивідуальний світ фікцій і ілюзій, який для них більш комфортний і близький, ніж справжнє життя.

Коли штучно створені образи стають більш важливими, ніж люди, предмети та вчинки, створюється грунт для імітаційних технологій — технологій віртуальної реальності. З їх допомогою можновладці здатні централізовано керувати і програмувати соціальні процеси, посилювати маніпулювання громадською та індивідуальною свідомістю. В інформаційну епоху багато соціальних конфліктів виникає не з приводу справжніх життєвих цінностей, а через символічні блага. Людина втрачає зв’язок з суспільством і стає до нього байдужою. Громадське життя замінюється віртуальним мережевим соціумом, який являє собою анонімну, безформну спільноту без території і культури. Політика перетворюється в сферу маніпулювання інформацією та культурними кодами. Політик, бізнесмен, художник, учений прагнуть не до передачі життєвих фактів, а до створення привабливого образу, який спонукає до афективних дій. Світова інформаційна мережа стає сферою псевдо-інформації.

Вихід з інформаційного тупика вимагає від людини стимулювати розвиток механізмів орієнтації в реальності, які альтернативні вузько-раціональному, технічного, споживчому мисленню. Це — цілісний розум, інтуїція, творча уява, естетичне сприйняття, моральність, совість, релігійність.

капітал

Антиглобалісти

Основні характеристики, принципи і установки антиглобалістського руху

Аналіз процесів глобалізації був би неповним без короткого розгляду феномена антиглобалізму. Ця тема уздовж і поперек освітлена у вітчизняній науковій і особливо публіцистичній літературі. Тому ми в тезисній формі заторкнемо лише деякі ідеї антиглобалістів, які проливають світло на природу самого феномена глобалізації. Приміром, на Всесвітньому соціальному форумі (ВСФ), який відбувся в 2001 році в бразильському місті Порту-Алегр, антиглобалісти оголосили своєю метою боротьбу проти угод про вільну торгівлю, тому що свобода руху капіталу шкодить соціальним та екологічним правам людини. На думку учасників форуму, ВСФ повинен стати своєрідним ідейним антиподом Всесвітнього економічного форуму, «зверненим до людини, а не до капіталу», і «перетворитися на місце зустрічі світового масштабу для неурядових, громадських організацій, котрі виражають масовий соціальний протест» під гаслом «Інший світ можливий», стати структурою, яка виступає від імені «світового громадянського суспільства».

Серед антиглобалістів популярні гасла боротьби проти грабіжницької політики транснаціональних корпорацій, які втручаються у внутрішні справи держав. Для них характерне невдоволення несправедливим перерозподілом доходів в світі з вини, як вони вважають, таких міжнародних організацій, як Міжнародний валютний фонд і Світова організація торгівлі. Вони виступають за ліквідацію всіх боргів країн, що розвиваються, за оподаткування великих фінансистів такими податками, які дозволили б забезпечити однаковий рівень життя у всіх частинах земної кулі. Деякі угруповання виступають за світову антиринкову революцію, покликану повалити світову корпоративну владу і забезпечити рівність стандартів праці та оплати для всіх країн.

Як видається, крім усього іншого, дії антиглобалістів, у всякому разі їх частини, спрямовані на захист своєї національної та культурної ідентичності, недоторканності національного суверенітету. Чим далі, тим відчутніше стає вакуум відповідальності та відповідальної влади, який в більшій мірі помітний не стільки на національному, скільки на глобальному рівні.

кайдани

Кайдани глобалізації

Ми усвідомлюємо, що відбуваються глибокі трансформації. Новітні процеси і тенденції трансформації світової спільноти ставлять перед нами безліч питань щодо майбутньої світової політики.

Як стверджують політологи, за певних обставин та певних сценаріях розвитку подій, Україна могла б стати тою країною, яка б запропонувала інший шлях цивілізаційного розвитку, який би базувався на цінностях народів Балто-Чорноморської вісі, чий історичний досвід  є відмінним як від держав Західної Європи, так і Північної Америки. Це дозволило б нам не пливти у течії загальних світових тенденцій, а йти своїм шляхом.

 

Тарас Осадчий

Be the first to comment on "Сутнісні характеристики глобалізації"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*