Суперечка навколо Курильських островів

ЯпонкиЯпонки

Москва шукає консенсус

Два місяці тому відбувся візит президента РФ Владіміра Путіна до Японії. Однією з найважливіших тем, яка тоді обговорювалась була російсько-японська суперечка щодо приналежності Курильських островів.

Перед відбуттям до Японії Путін зустрівся в Москві з японськими журналістами. В інтерв’ю він заявив, що вважає анахронізмом відсутність мирного договору між Москвою і Токіо. Дійсно, такий документ досі не підписаний. Головною перешкодою є спірні території. Відповідаючи на питання журналістів з приводу Курил, Путін, проте, ухилився від прямої відповіді. «У нас немає територіальних проблем з вашою країною. Це Японія вважає, що у неї є територіальні проблеми з Росією. Ми готові про це розмовляти», — заявив російський президент.

У Нагато Путін і Абе узгодили документ про початок консультацій щодо спільної господарської діяльності двох країн на Південних Курилах. Про це заявив помічник російського президента Юрій Ушаков.

японія

Сіндзо Абе та Владімір Путін

За його словами, експертам двох країн було доручено «почати консультації щодо узгодження умов та областей спільної госпдіяльності». У числі сфер співробітництва згадуються рибальство, туризм, медицина, екологія. Документ стосується тих самих чотирьох південнокурильських островів.

Курили — це понад 30 островів, які поділені 26 протоками та займають площу 10 500 кв. кілометрів. Конфлікт навколо них не може не впливати на розстановку сил у Південно-Східній Азії, тому варто замислитися над його причинами, історичним та геополітичним тлом.

До історії питання

Початок російського проникнення на Курильські острови сягає XVII ст. А в 1776 році цариця Катерина ІІ проголосила, що  Курильські острови є частиною Російської імперії.

У ХІХ ст. Курили переходили з рук до рук. Перше розмежування спірного архіпелагу між Росією та Японією було здійснене в Сімодському трактаті від 1855 року: острови на північ від Ітурупу оголошувалися володіннями Росії, а Японія отримувала Кунашир, Ітуруп, Шикотан і Хабомаї. Сахалін продовжував залишатися спільним, нероздільним володінням двох країн.

острови

Мапа Японії

У 1875 році в обмін на право володіння Сахаліном Росія передала Японії всі Курильські острови.

Зростання напруженості та геополітичне суперництво між Росією та Японією в Східній Азії сприяло поновленню питання приналежності Курил наприкінці ХІХ – на початку ХІХ ст. Росіяни поширювали свою сферу впливу в Маньчжурії, а японці — на Корейському півострові та в Китаї.

Цей конфлікт активізувався після виграної Японією війни з Китаєм 1894-1895 років. 17 квітня 1895 року в Симоносекі представники Японії і Китаю підписали принизливий для китайців Симоносекський договір. У травні 1895 року відбулася офіційна передача японцям островів Пенху і Тайвань.

Ескалація напруження між Російською імперією та Японією спричинила війну 1904-1905 років, яка була програна Росією. Відома морська битва під Цусімою закріпила поразку Росії і згідно з пунктом 9 договору про мир, який було укладено в Портсмуті 9 вересня 1905 року, Росія втрачала права на Курильські острови та Південний Сахалін.

японці

Японські солдати в часи російсько-японської війни

Росіяни повернулися на Курильські острови та на Південний Сахалін після Другої світової війни, завершальним актом якої стала війна з Японією. У договір про мир, який Японія уклала з 39 державами у Сан-Франциско в 1951 році, говорилося про те, що японці відмовляються від прав на Південний Сахалін і Курильські острови. Проте важливим моментом є те, що серед підписантів цього договору не було СССР, оскільки Вашингтон вважав, що Совєтський Союз не має прав не тільки на Курили, а й на Південний Сахалін. У всякому разі саме така резолюція була прийнята Сенатом США під час обговорення договору.

Проте принциповим моментом є те, що офіційний Токіо і тоді, і зараз заявляє, що не вважає Хабомаї, Кунашир, Ітуруп і Шикотан частиною Курил. Японці висувають свої права на ці чотири острови, які вони називають північними територіями. Таким чином острови становлять предмет територіальної суперечки між Росією та Японією.

У 1956 році в СССР розглядали можливість передачі японцям Південних Курил. Була підписана совєтсько-японська декларація про припинення стану війни, яка і повинна була стати прологом до укладення мирного договору.

Москва запропонувала повернути Токіо острова Хабомаї та Шикотан в обмін на беззастережне визнання суверенітету СССР над усіма іншими спірними територіями. Але це могло статися тільки після укладення мирного договору.

японці

Початок американської окупації Японії

Поки японський уряд роздумував над тим, чи варто погоджуватися на повернення лише частини північних територій, офіційний Вашингтон оголосив, що в разі досягнення компромісу з СССР по курильській проблемі на вищезазначених умовах США залишать під своїм суверенітетом острів Окінава і весь архіпелаг Рюкю. Йшлося про території з більш ніж мільйонним населенням. З огляду на цю погрозу японці відмовилися від подальших перемовин і всі Південні Курили залишилися під совєтською окупацією, оскільки СССР, не досягнувши компромісу, повернувся до тактики повного заперечення будь-якого спору в принципі.

Наслідком такої позиції Токіо став договір між Японією та США від 1960 року, згідно з яким американці надають гарантії безпеки своїм японським союзникам, які, в свою чергу, погодилися на дислокацію на японській території американських військових баз.

У постсовєтський період у Японії зажевріла надія, що демократичний президент РФ Борис Єльцин віддасть-таки північні території. Тим більше, що подібне рішення вважали справедливим вельми помітні фігури в Росії — наприклад, нобелівський лауреат Алєксандр Солженіцин.

Алєксандр Солженіцин

Алєксандр Солженіцин

У 2006 році Путін у розмові з представниками Японії говорив про можливість повернення острову Шикотан та групи островів Хабомаї, які входять до складу Південних Курил. Проте японців вже не влаштовують компромісні варіанти на кшталт того, який обговорювався в 1956 році, натомість вони наполягають на передачі всіх спірних островів.

Значення островів

Південні Курили мають для обох країн велике значення.

  1. Військове. Південні Курили мають єдиний вихід у Тихий океан для російського військового флоту. Зараз кораблі виходять в океанські води через Сангарську протоку, тому що через протоку Лаперуза не можна пройти з огляду на обмерзання. Тому підводні човни розташовуються на Камчатці — в бухті Авачинська. Військові бази совєтських часів нині розграбовані та покинуті.
  2. Геополітичне. Охотське море та Курильські острови не тільки забезпечують Росії вихід на Тихий океан, але також є засобом контролю морських шляхів, які значно скорочують путь із Далекого Сходу до Європи.
  3. Економічне. На Курилах є досить серйозний вуглеводневий потенціал. Крім того, там є родовища такого рідкісного металу, як реній, котрий використовується в авіабудуванні. Завдяки наявності його родовищ, РФ стоїть на третьому місці в світі з видобутку мінералів і сірки. Для японців ця територія важлива з огляду на можливість вилову риби і сільськогосподарські потреби. Виловлена ​​риба використовується для вирощування рису — її виливають на рисові поля для добрива.
  4. Соціальне. За великим рахунком особливого соціального значення Південні Курили не мають. Там відсутні сучасні мегаполіси, люди туди, в основному, приїздять на працю, а їхнє життя проходить в побутових приміщеннях. Продовольство та обладнання доставляють повітряним шляхом, і рідше водним через постійні шторми. Тому Курильські острови переважно є військово-промисловим об’єктом.
курили

Острів Кунашир

Невирішене питання

З точки зору Москви проблема Курили також заторкає такі сфери, як престиж держави на міжнародній арені, внутрішня політика та пропаганда, яка є її частиною. Пам’ятаймо, що Японія підтримала санкції проти Росії після окупації нею Кримського півострова.

Зараз для Росії справою престижу є тверда позиція під час перемовин щодо Курильських островів, що має у черговий раз запевнити рядових росіян в тому, що Росія залишається наддержавою, яка успішно конкурує з найбільшими країнами світу, наприклад в Сирії.

У 2016 році на прес-конференції генеральний секретар уряду країни Есіхіде Суга, коментуючи повідомлення ЗМІ про те, що Токіо може «пожертвувати» двома островами, щоб укласти мирний договір заявив: «Позиція Японії про необхідність повернення їй усіх чотирьох островів Південних Курил залишається незмінною».

Напередодні газета «Іоміурі» в передовій статті повідомила, що Японія не вимагатиме від Росії повернення всіх чотирьох островів Південних Курил. За даними видання, Токіо згоден обмежитися передачею лише Хабомаї і Шикотану, а дискусію з приводу Ітурупу і Кунаширу японська влада нібито готова відкласти.

курильські острови

Острів Шикотан

У лютому 2017 року Японія засудила присвоєння п’яти Курильським островам російських назв.

«Це неприйнятно і суперечить позиції Японії. 13 лютого ми направили протест РФ по дипломатичних каналах», — сказав генеральний секретар японського уряду Есіхіде Сугі.

Крім цього, Японія направила офіційний протест Росії у відповідь на заяви міністра оборони РФ, який повідомив, що на Курильських островах в цьому році розмістять російську дивізію.

Есіхіде Суга пояснив, що протест був спрямований по дипломатичних каналах. За його словами, буде прикро, якщо Росія посилить військову присутність на північних територіях.

«Це йде врозріз з позицією нашої держави», — сказав Суга на прес-конференції.

Есіхіде Суга

Есіхіде Суга

Можливі сценарії

У майбутньому не можна відкидати того, що Росія відмовиться від юрисдикції над Південними Курилами, що може бути пов’язане з великими японськими інвестиціями на Далекому Сході. У цьому разі РФ намагатиметься використати потепління у двосторонніх стосунках для налагодження більш тісних відносин з Японією, щоб використати їх на противагу Китаю та відмовити Токіо від більш тісних політичних та військових стосунків зі Сполученими Штатами.

Будь-яке порозуміння між Росією та Японією щодо Курил передбачатиме гарантування того, що острови стануть демілітаризованою територією, наприклад там не можуть бути розташовані військові бази третіх країн.

Також не слід відкидати такого варіанту, як розпад Російської Федерації на декілька (а можливо на кілька десятків) державних утворень. У цьому разі Японія отримає можливість поширити свій суверенітет на увесь Курильський архіпелаг та увесь Сахалін, оскільки ці території вже перебували у її складі.

Роман Кухаренко

Be the first to comment on "Суперечка навколо Курильських островів"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*