Старі проблеми Росії та нові можливості для України

Море нафтиМоре нафти

На минулому тижні українське медійне середовище майже не помітило знакових подій, які відбулися на світовому ринку нафти та які безпосередньо стосуються не тільки України, але й нашого ворога Росії.

Нагадаємо: поки в Україні вся увага була прикута до виборчих та післявиборчих баталій, білоруські нафтопереробники заявили про вихід із ладу обладнання через неякісну російську нафту. Події розгорталися швидко. Спершу звинувачення та відмову приймати російську нафту з трубопроводів росіяни списали на тиск з боку білоруської сторони задля отримання торгівельних преференцій, щодо яких вже майже рік триває суперечка. Проте російська компанія «Транснєфть» врешті-решт визнала, що білоруси мають рацію і що в нафті присутня надмірна кількість хлоровмісних речовин.

«Транснєфть»

«Транснєфть»

Слідом за Білоруссю від російської нафти відмовилися східноєвропейські споживачі та транзитери, в тому числі Україна. Який висновок можна зробити із цієї ситуації та як українська влада могла б нею скористатися? По-перше, РФ невиправно зашкодила своїй репутації постачальника нафти, котра дотепер і без цього вважалася не дуже якісною. По-друге, судячи з усього, проблеми з якістю і хлорвмісними речовинами — це дуже серйозно і дуже надовго. Скоріш за все родовища були отруєні хлором задля полегшення видобутку і з огляду на відсутність передових технологій внаслідок санкцій.

Як зазначалося вище, нафтова суміш російської марки URALS відрізняється низькою якістю, проте більшість потужностей в Східній Європі налаштовані на переробку саме цього сорту нафти ще з совєтських часів, а отже до останніх подій росіяни були впевнені в майже гарантованому попиті, незважаючи на постійні скарги на якість.

Цими останніми обставинами має скористатися Україна, і заявити про себе не просто як про транзитера, але і про потужного гравця на східноєвропейському нафтовому ринку. На даний час ми маємо доступ до системи трубопроводів «Дружба» і можемо використовувати транзитні можливості, а саме трубопровід Одеса-Броди, який сполучує Центральну і Східну Європу з чорноморськими портами.

«Одеса-Броди»

«Одеса-Броди»

Нашим завданням на найближчі 5 років має стати налагодження транзиту каспійської нафти та нафти з Перської затоки до споживачів з України, Польщі, Словаччини, Угорщини, а можливо і Східної Німеччини.

Найближчим часом постане питання про переобладнання заводів, які раніше були налаштовані на російську неякісну нафту, під «легку» нафту. До речі, її кількість на ринку наразі є надлишковою. Після завершення переобладнання переробних потужностей російська «важка» URALS стане взагалі не потрібною і користуватиметься майже нульовим попитом.

Фактично Україна має можливість забезпечити накладення політико-економічними методами нафтового ембарго на Російську Федерацію та ще й заробити на цьому шалені гроші. Зараз склалися майже ідеальні умови для розбудови нового сектора економіки та залучення мільярдних інвестицій. Це стане гідною відповіддю на «Північний поток-2» і ми не маємо права змарнувати таку можливість та втратити час.

Павло Кириленко

Be the first to comment on "Старі проблеми Росії та нові можливості для України"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*