Скасування віз для громадян України: наслідки та виклики

Вінсент Ван Гог «Зоряна ніч»Вінсент Ван Гог «Зоряна ніч»

Довге очікування

Скасування візового режиму — це безсумнівний успіх України, Європейської комісії, Європейського парламенту, а також країн, які беруть участь в процесі лібералізації в несприятливій політичній ситуації в Європі та де-факто — російсько-української війни на Донбасі. Україні довелося досить довго чекати на безвізовий режим, хоча План дій щодо лібералізації візового режиму (VLAP) було запроваджено ще в 2010 році. Молдова, яка приєдналася до VLAP в 2011 році, отримала безвіз у 2014 році, а Грузія, яка з березня має безвізові привілеї, розпочала імплементацію VLAP тільки в 2013 році. У випадку України затримки виникали через відсутність політичної волі для проведення відповідних реформ за часів Януковича.

Не досягнувши прогресу в інших сферах, постмайданна влада почала робити зусилля для виконання вимог, що стосуються безвізових поїздок до ЄС. Було впроваджено електронне декларування, систему видачі біометричних паспортів (від початку квітня їх було видано біля 3000 000), наявність яких є необхідною умовою для безвізу. Сумніви в ЄС викликала головним чином відсутність поступу в боротьбі з корупцією.

ЄС скасовує візовий режим для України

ЄС скасовує візовий режим для України

В останній доповіді Європейської комісії у грудні 2015 року визнавалося, що Україна виконала критерії для безвізового режиму, від Києва вимагалося зміцнити антикорупційні інститути та забезпечити для цієї мети постійні кошти у державному бюджеті. У резолюції Європейського парламенту від 6 квітня, яка супроводжувала позитивне рішення про введення безвізового режиму, депутати Європарламенту закликали Україну послідовно виконувати зобов’язання згідно з VLAP, зокрема в тому, що стосується боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Незважаючи на виконання критеріїв безвізового режиму Україною, поглиблення проблем з нелегальною міграцією в ЄС потягло за собою сповільнення впровадження лібералізації візового режиму. Через міграційну кризу багато країн Євросоюзу побоювалося можливих наслідків введення безвізового режиму для такої великої країни, як Україна, котру внаслідок російської агресії фактично було втягнуто в збройний конфлікт низької інтенсивності. Особливі побоювання викликали 1,7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Ще одним чинником стало зростання небажання багатьох країн ЄС виконувати свої зобов’язання по лібералізації щодо третіх країн через збільшення ізоляціоністських настроїв серед їхніх громадян, тим більше що наступними країнами, з якими ЄС вела переговори щодо безвізового режиму, були Туреччина і Косово.

криза

Міграційна криза у Європі

Механізм призупинення безвізу

Компромісне рішення, яке допомогло вийти з глухого кута в справі українського безвізу стало введення універсального гнучкого механізму призупинення безвізового в’їзду для більш ніж 60 третіх країн. Хоча цей механізм було запроваджено ще в 2013 році, однак держави-члени узалежнили своє позитивне рішення щодо введення безвізового режиму для України від зміцнення даного механізму. Рада ЄС, Єврокомісія і Європарламент в рамках так званого тріалогу ухвалили рішення з цього питання після кількамісячних переговорів лише наприкінці лютого.

Новий механізм призупинення безвізу може бути запущений Європейською комісією на прохання однієї або декількох держав-членів, зокрема в ситуації значного збільшення загроз для внутрішньої безпеки, відчутного зростання кількості відмов у в’їзді або збільшення числа громадян даної третьої країн, які нелегально прибувають на територію ЄС, і значного збільшення заявок на надання статусу біженця з цієї країни при низьких показниках визнання їх обґрунтованими. Механізм може бути введений тимчасово (перший раз на дев’ять, а другий — на вісімнадцять місяців) і стосуватися конкретних категорій громадян даної третьої країни, а також — постійно, що призведе до відновлення візового режиму.

Європарламент

Європарламент

Можливі міграційні наслідки

Безвізовий режим передбачає полегшення контактів між людьми і туризму, і не обов’язково пов’язаний зі збільшенням міграції та зміною країни проживання на постійно. Скасування віз для перебування на термін до 90 днів також не означає набуття українцями автоматичного права на працю або навчання в ЄС. Громадяни України, які в’їжджають до Євросоюзу з цією метою, як і раніше повинні будуть звертатися за відповідними візами та дозволами. Аналогічне рішення ЄС щодо Західних Балкан і Молдови не спричинило безпосереднього зростання міграції — ані легальної, ані нелегальної. Усі прогнози щодо міграційних потоків з України після можливого запровадження безвізу вказують лише на можливе незначне збільшення.

Безсумнівно, що міграційні потоки з України до ЄС зросли після початку війни на Донбасі і погіршення економічної ситуації в країні. Лише у Польщі в минулому році кількість дозволі на працю для українців досягла показника в 1,262 млн. Це пов’язано з введенням у цій країні ліберальної системи дозволів на роботу. Проте польська влада зробила дозволи короткостроковими, щоб запобігти вкоріненню українців. А необхідність періодично виїжджати з Польщі на кілька місяців дуже ускладнює життя заробітчанам. Дослідження серед українських мігрантів показують, що Польща не може конкурувати з іншими країнами ЄС з огляду на низькі заробітки, тому вона приваблива для громадян України головним чином можливістю легально працювати. Скасування короткострокових віз для всієї Шенгенської зони може зрештою привести до переорієнтації частини українських мігрантів з Польщі на інші країни ЄС. Тут йдеться про такі країни, як Німеччина (за даними Євростату, станом на 31 грудня 2016 року там легально проживали 113 тис. українців), Чехія (за даними того ж джерела — 113 тис.) і можливо Італія (238 тис.), де є великі потреби ринку праці, а обмежувальна міграційна політика заважала українцям одержувати роботу. Можна очікувати, що можливість короткочасного безвізового перебування на території цих країнах також може підвищити інтерес до працевлаштування.

віза

Шенгенська віза

Виклики для України та ЄС

Навряд чи українське суспільство розглядатиме рішення про скасування віз як однозначний успіх нинішньої української влади. Після кількох років переговорів і затримок його, скоріше, сприймуть як звичайну річ. Ймовірно, це в очах українців поліпшить імідж Євросоюзу, оскільки лібералізація візового режиму, яка була серед гасел Революції Гідності, стане найбільш очевидним соціальним ефектом зближення України з ЄС.

Головним викликом для української влади є потенційна можливість запуску механізму, який призупиняє безвіз. У правовому сенсі подальший прогрес України в боротьбі з корупцією не має ніякого зв’язку з можливістю застосування механізму призупинення. Проте ще невідомо, наскільки детальний і вимогливий механізм буде застосовано для контролю за виконанням Україною умов безвізу і чи використовуватиметься там принцип обумовленості. Наразі в українському громадянському суспільстві є надія, що цей інструмент буде ефективним знаряддям контролю та тиску на владу в разі уповільнення реформ у сфері боротьби з корупцією.

Революція Гідності

Революція Гідності

Також треба зазначити, що нинішня інфраструктура на кордоні України і ЄС не є достатньою в контексті зростання обсягів пасажирських перевезень. На польському кордоні діє тільки 8 переїздів, на деяких з них вже зараз існують кількагодинні черги. Після введення безвізового режиму може відбутися подальше уповільнення руху пасажирських перевезень в разі більш прискіпливого прикордонного контролю, особливо в зв’язку з перевіркою мети виїзду. Крім того, можна очікувати значного збільшення числа відмов у в’їзді до ЄС.

Крім того, ЄС і Україна стикаються з довгостроковою проблемою, якою є подальший розвиток стосунків у ситуації, коли закінчиться етап співпраці щодо угоди про асоціацію та безвізу. З одного боку, ЄС в даний час не в змозі сформувати бачення подальшого взаємного співробітництва, одним з напрямків якого, наприклад, може бути поглиблений діалог з питань економічної інтеграції та побудови нової моделі розвитку політики сусідства, з іншого боку — нинішня українська влада гальмує темпи модернізації та усіма силами намагається зберегти всеохоплюючу корупційну модель, яка склалася дотепер.

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "Скасування віз для громадян України: наслідки та виклики"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*