РФ і США: дві різні концепції боротьби з наркотиками

кацапиОбличчя наркоманії

Введення

За відомостями Національного управління США з контролю за обігом наркотиків (Office of National Drug Control Policy, ONDCP), в 2010 році 8% американців вживали різні наркотичні речовини. У Росії цей показник становить близько 6-6,5%.

Зараз про наркотики можна почути дедалі частіше, тому що боротьба з їх незаконним обігом в згаданих країнах впливає на зовнішню політику, відносини з іншими державами або військові союзи. У США та Росії сформувались різні уявлення про цю проблему.

росія

Вживання наркотиків в сучасній Росії почало зростати з 1979 року

Пасивна війна з наркотиками

Вживання наркотиків в сучасній Росії почало зростати з 1979 року, коли совєтські війська увійшли до Афганістану. Через важкі умови, які не могли не вплинути на психіку вояків «обмеженого контингенту», військовослужбовці стали використовувати опіум і алкоголь. Після розпаду Совєтського Союзу в 1991 році вживання наркотиків в Росії тільки продовжувало зростати і до кінця 2011 року РФ стала найбільшим споживачем героїну у світі.

У порівнянні з деякими іншими напрямками накотрафіку, такими як Афганістан – Західна Європа, шлях до Росії досить короткий. Афганські наркотики, поки вони не досягнуть Росії, транспортуються через Центральну Азію. Найчастіше це відбувається через Таджикистан і Киргизстан, де рівень корупції дуже високий, тому пересилка наркотиків для злочинців не становить складнощів. Останнім етапом є кордон між Казахстаном та Росією. Цей кордон дуже довгий і становить понад 7 000 кілометрів (різні джерела дають різні цифри), тому його дуже важко контролювати.

Для того, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася з поширенням та вживанням наркотиків, необхідно відзначити кілька фактів.

По-перше, з Афганістану наркотики потрапляють не тільки до Казахстану, але і до Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану (Путін вражає що ці країни належать до сфери впливу Москви). Із середньоазійського регіону наркотики везуть до самої Росії.

італієць

Марк Галеотті

По-друге, як зазначає експерт з міжнародної злочинності Марк Галеотті, кремлівський режим вважає наркоманію не хворобою або залежністю, а моральною проблемою поведінки деяких людей, а тому запроваджує дедалі суворіші покарання, яке не є ефективними, оскільки вони тільки збільшують соціальну ізоляцію і нетерпимість. Якихось ефективних програм реабілітації наркоманів в Росії немає. Точку зору пана Галеотті підтверджує той факт, що Росія заборонила метадон і бупренорфін, які використовуються для лікування наркоманів. Натомість в РФ дуже пропагується такий метод лікування, як кодування за допомогою гіпнозу. Те, що цей метод неефективний і тягне за собою катастрофічні наслідки довели події в Криму.

Після анексії Криму використовувати метадон і бупренорфін для лікування наркоманії було забороно. Це викликало масову смерть наркозалежних людей, які були позбавлені можливості отримувати належне лікування.

По-третє, на думку експерта, в Росії наркотики споживає 6% населення, тобто біля 8,5 мільйонів російських громадян. Такі похмурі статистичні дані не приховує навіть прокремлівський медіа-гігант «Спутнік».

ЗМІ

«Спутнік»

По-четверте, боротьбі з наркоторговцями заважає інша російська проблема — непропорційно високий рівень корупції, що вправно використовують «експортери». А є ще економічні проблеми, викликані санкціями Європейського Союзу і залежністю від цін на нафту.

Усе це робить боротьбу з наркоманією в Росії надважким завданням.

У сучасному світі Афганістан є одним з основних виробники героїну. Згідно зі статистичними даними Організації Об’єднаних Націй, в 2014 році в Афганістані опій культивувався на 224 тис. га.

У даний час в Афганістані діє місія НАТО, яка має на меті боротьбу з тероризмом та забезпечення безпеки регіональної та міжнародної спільноти. Це найдовша військова місія НАТО протягом усього часу існування Альянсу. Вже давно ведуться розмови про виведення військ НАТО з Афганістану. Проте з посиленням терористичної загрози (в Афганістані діє терористична організація талібів) цього літа на саміті НАТО, який відбувся у Варшаві, було прийнято рішення про продовження місії до 2020 року.

мусульмани

Таліби

Хоча режим Путіна записав Північноатлантичний альянс в список ворогів Кремля, і російська пропагандистська машина не втомлюється переконувати росіян в тому, що НАТО є не тільки ідейним злом, але і ворожою військовою структурою, проте присутність Північноатлантичного альянсу в Афганістані росіянам вигідна, тому що НАТО там бореться не тільки з тероризмом, але й з незаконним оборотом наркотиків.

Кремль навіть дозволив НАТО створити в Росії логістичний центр, який був розташований в місті Ульяновську і діяв до 2015 року. Таким чином сили НАТО вільно використовували російський залізничний транспорт та повітряні коридори для переміщення військових вантажів. Керівництво НАТО обрало це місто через наявність там широких і добре обладнаних злітно-посадочних смуг, а також недавно відремонтованої залізниці. Проте далася взнаки багаторічна пропаганда, яка стверджувала, нібито НАТО є ворожим військовим блоком. Тому дозвіл Кремля на розміщення в Ульяновську логістичного центру викликав протести серед населення і критику з боку кількох депутатів Держдуми.

Усе це вказує на те, що для кремлівського режиму боротися з незаконним обігом наркотиків на території Росії — дуже складне завдання. І майбутнє нічого доброго не обіцяє. Марк Галеотті наводить лякаючу статистику. За словами експерта, в 2014 році близько 1,3 мільйона росіян були інфіковані ВІЛ, головним чином через заражені голки, а це значить, що вони вживали наркотики. Число наркоманів постійно зростає, а Кремль продовжує свою політику — карати і лікувати «кодуванням».

афганці

Військові НАТО в Афганістані

Таким чином Путін може і надалі сприяти контингенту НАТО, який підтримує порядок в Афганістані, але при цьому розповідати про загрозу, яку нібито становлять бази НАТО у Польщі та в країнах Балтії.

Активна війна з наркотиками

У США шкоду від вживання психоактивних речовин зрозуміли значно раніше, ніж у Росії. Яскравим прикладом цього може служити вісімнадцята поправка до Конституції США, яка була прийнята у 1920 році й забороняла виробництво, експорт та імпорт алкоголю. Тоді ж почали з’являтися особи, які займалися незаконною торгівлею алкоголем, а згодом цей бізнес перебрала під свій контроль мафія. Нарешті в 1933 році Уряд США визнав провал своєї антиалкогольної політики і заборона була відкликана. Американці цей період часу називають «сухий закон».

Ще можна відзначити 1935 рік, коли тодішній президент США Теодор Рузвельт схвалив Міжнародну конвенцію про опіум і зачитав її по радіо.

Проте, вживання наркотиків стало серйозною проблемою в Сполучених Штатах під час війни у ​​В’єтнамі. Це був один з найбільш серйозних військових конфліктів після Другої світової війни, в якому США брав участь. Американські війська перебували у В’єтнамі з 1965 по 1973 рік.

Америка

Американці у В’єтнамі

Непередбачено затяжна війна завдала величезної моральної шкоди солдатам, які там дислокувалися. Серед військовослужбовців почала поширюватися думка, що ця війна не має сенсу. Такою її вважала і американська громадськість. Через песимістичні настрої американські солдати у В’єтнамі почали вживати наркотики, яких там було достатньо. Після повернення додому вони важко лікувалися від наркоманії, деякі з них так і залишилися наркозалежними. Якщо СССР морально підірвала афганська війна, то США — війна у В’єтнамі. Хоча у В’єтнамі американські солдати зазвичай вживали героїн, після свого повернення на Батьківщину вони перейшли на кокаїн і марихуану, які їм запропонували латиноамериканські наркокартелі.

Для того, щоб зрозуміти стан з поширенням та вживанням наркотиків у США, необхідно відзначити кілька фактів.

Сполучені Штати Америки, як провідна економіка в світі, також є одним з найбільших ринків наркотиків.

Якщо для Росії головний болем є Афганістан, то для США — Мексика. Американо-мексиканський кордон становить 3 201 км. Через цей кордон, за даними ООН, перевозиться 90% кокаїну, який вживається в США та виготовляється в Південній Америці — Болівії, Перу і Колумбії.

мафіозі

Арештовані члени мексиканського наркокартелю

Однією з головних причин, які перешкоджають веденню ефективної війни з наркотиками, є добре організовані злочинні угруповання, так звані мексиканські наркокартелі. Найбільш відомими є  Sinaloa, Los Zetas, Golfo та Tichuanа. Наприклад, картель Sinaloa є одним з найпотужніших в регіоні, оскільки підтримує стосунки з правоохоронними органами та політиками. Члени картелю навіть самі вирощують первинну сировину. Боротьба зі злочинними угрупованнями гальмується високим рівнем корупції.

Серйозна протидія незаконному обігу наркотиків почалася в часи президентства Ричарда Ніксона, коли американські війська було виведено з В’єтнаму. Йому приписується вираз «війна з наркотиками». Після цього кожна адміністрація виділяла фінансування для захисту кордону з Мексикою.

За часів президентства Р. Ніксон в США почали приймати ефективні програми, спрямовані на реабілітацію наркозалежних. Р. Ніксон запропонував доктору Джерому Джаффе очолити новостворений спеціальний орган з профілактики наркоманії — Управління з попередження зловживання наркотичними засобами (Special Action Office of Drug Abuse Prevention, SAODAP), задачею якого було скорочення кількості наркоманів. Були розроблені програми з освіти, лікування, реабілітації, навчання та науково-дослідні програми.

президент

Річард Ніксон

Також 1971 року В’єтнамський Союз ветеранів війни, в свою чергу, оголосив про програму лікування ветеранів війни, які пристрастилися до героїну. У тому ж році почала працювати клініка, де основним лікарським засобом був метадон.

Американо-мексиканські відносини довгий час були складними. Тут можна згадати війну між двома державами в 1846-1848 роках або нинішню проблему нелегальних мігрантів. Однак, як уже згадувалося, Сполучені Штати і Мексика є сусідами, які мають більш ніж 3 000 кілометрів спільного кордону. Мексика є третім за величиною експортним ринком США (вона поступається тільки Канаді та Китаю). Ці країни, разом з Канадою, розвивають тристоронню вільну торгівлю. Усі три є членами Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (The North American Free Trade Agreement, NAFTA), тому відносини між ними мають особливе значення.

Ці відносини намагався поліпшити Обама, який неодноразово приїздив з офіційними візитами до Мексики. Було засновано Економічний діалог високого рівня (High Level Economic Dialogue, HLED) — платформу для співпраці обох країн в економічній сфері, Мексикано-американський двосторонній форум з вищої освіти (The Mexico-U.S. Bilateral Forum on Higher Education), а також Мексикано-американську раду з підприємництва та інновацій (The Mexico-U.S. Entrepreneurship and Innovation Council, MUSEIC), діяльність якої спрямована не тільки на розвиток бізнесу, що належить мексиканцям, котрі мешкають в США, але на надання їм правової допомоги та технологічної підтримки.

мексиканці

Парадний бік Мексики

Проте, транскордонний наркотрафік та усе, що з ним пов’язане шкодить відносинам між двома державами. Через війну картелів в Мексиці щорічно гинуть американські громадяни. Американці неодноразово звинувачували мексиканську владу у співпраці з наркокартелями, а Державний департамент США заявив, що мексиканська армія і поліція, які борються з незаконним обігом наркотиків, порушують права людини. Зі свого боку Мексика звинувачує США в тому, що наркомафія використовує незаконну зброю, яка походить із Сполучених Штатів, і що серед американців не знижується рівень споживання наркотиків, через що наркокартелі в Мексиці перебувають на підйомі.

Таку важливу тему, яка боротьба з розповсюдженням наркотиків не міг оминути кандидат від Республіканської партії на пост президента США Дональд Трамп. Він пообіцяв припинити надходження наркоречовин з Мексики. За словами кандидата від Республіканської партії, в разі обрання він буде ініціювати побудову гігантського муру між Мексикою та Сполученими Штатами. Така заява спричинила нову хвилю нападок на Дональда Трампа з боку його опонентів з Демократичної партії. Проте якщо взяти до уваги той факт, що незважаючи на значні кошти, які виділяються в США на охорону кордону з Мексикою, наркотрафік та незаконна міграція з латиноамериканських країн через прикордонну річку Ріо-Гранде не припиняється, що зовсім не турбує мексиканський уряд, то, мабуть, кандидат-республіканець таки має рацію.

Америка

Дональд Трамп

Найближчим часом війна з наркотиками триватиме, бо через посилення боротьби з картелями в Мексиці кримінальні угруповання почали діяти через Атлантичний океан. Незаконним обігом наркотиків також займається наркомафія в країнах Західної Африки, де швидко розвивається злочинність і корупція. На даний час латиноамериканські наркокартелі є активними в Гвінеї-Бісау та Малі. З цих країн, наркотики надходять не тільки до США, але і до Європи.

Висновки

На перший погляд може здатися, що проблеми з наркотиками в Росії та США, які мають ті ж самі причини, відповідно, мають однакові шляхи вирішення, проте в кожній з країн сформувалися зовсім різні бачення цієї проблеми.

Росія пасивно чекає і навіть сподіваються, що в Афганістані наведуть порядок західні країни, і про наркоманію як хворобу навіть не говорять, в той час як США активно шукають можливості укріпити кордон з Мексикою, та розробляють програми реабілітації наркозалежних осіб. Проте навіть займаючи активну позицію в цій війні, Сполучені Штати найближчим часом в ній не виграють.

Кремлівський режим не перешкоджає силам НАТО в Афганістані, який має спільний кордон з державами, які Путін вважає приналежними до своєї сфери впливу, і навіть, при необхідності, дозволяє використовувати транзитні центри на території Росії. Але при цьому гостро критикує розгортання сил НАТО на західному напрямку, хоча вони виконують суто оборонні функції.

США

Ріка Ріо-Гранде — кордон між США та Мексикою

Війна з наркотиками, яка ведеться в США, погіршує дипломатичні відносини з Мексикою, оскільки поширення наркотиків супроводжується іншими злочинами — вбивствами та контрабандою зброї.

Вражає різниця у підходах в США та РФ до лікування наркоманії. Тоді як в США застосовуються лікарські засоби, розробляються і реалізуються освітні програми, у РФ наркоманію не вважають захворюванням, і особи з наркотичною залежністю приречені на маргіналізацію.

Тарас Осадчий

 

Be the first to comment on "РФ і США: дві різні концепції боротьби з наркотиками"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*