Протести польських лібералів: багато галасу з нічого

Демонстрація у ВаршавіДемонстрація у Варшаві

У Польщі протестують. Картинки з прапорами Євросоюзу, супом з польових кухонь і врешті-решт грудневою погодою можуть нагадувати український Майдан. Але це лише візуальна схожість.

Як усе розпочиналося

Коли 16 грудня депутат опозиції Міхал Щерба виніс листок з гаслом «Вільні ЗМІ в парламенті», спікер Марек Кухціньскій кілька разів закликав депутата дотримуватися порядку, а потім взагалі вигнав його із зали. Після цього рішення на трибуну вийшла велика група депутатів опозиційних партій і почала скандувати: «Ні цензурі!», «Вільні ЗМІ!», «Поверніть депутата!». Також група заспівала національний гімн. Треба зазначити, що заблокована трибуна — виняткове явище в історії польського парламентаризму.

На порядку денному Сейму на той момент залишалося ще голосування за бюджет на наступний рік. І кілька сотень поправок опозиції до головного фінансового документа. Це був вечір останнього дня засідань перед різдвяними канікулами.

І тут події покотилися лавиною: поки опозиціонери блокували трибуну, правляча партія звинуватила опозицію в дестабілізації і хуліганстві, перенесла засідання в сусідню залу і почала голосувати за бюджет руками. Усі внесені поправки до бюджету відхилили в одному пакетному голосуванні.

Варшава

Блокування трибуни в польському Сеймі

Тим часом опозиційний рух Комітет захисту демократії (KOD) зібрав під Сеймом незгідних, багато в чому за допомогою соцмереж. Потім до протестів приєдналися «Громадянська платформа», «Nowoczesna». Їхні прихильники мітингували всю ніч.

Формальним приводом для вуличних протестів стало рішення Сейму обмежити роботу журналістів в будівлі парламенту (згодом воно було скасоване).

Протестувальники заблокували виходи з Сейму, не даючи депутатам урядової партії покинути парламент. У результаті, за даними польського агентства PAP, коли мітингарі захотіли перешкодити прем’єру країни Беаті Шидло і лідеру правлячої партії «Право і справедливість» Ярославу Качинському вийти з будівлі, в ситуацію втрутилася поліція, яка застосувала силу і сльозогінний газ.

У свою чергу офіційний представник поліції Варшави Маріуш Мрозек застосування сльозогінного газу не підтвердив, а глава МВС Польщі Маріуш Блащак звинуватив опозицію в спробі захоплення влади.

ПР

Маріуш Блащак

«Видно, що їх (протести – Глобал Аналітик) готували раніше. Миттєво з’явилася сцена, світло, звук. Те, що відбувалося в парламенті, було тільки приводом, щоб почати масові протести проти ситуації в Польщі», — сказав глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.

Паралельно з опозиційним мітингом у Варшаві відбулася демонстрація, яку організувала правляча влада. Кістяк антиліберальних мітингарів склали клуби «Газети польської» — правоконсервативного католицького видання, яке підтримує партію «Право і справедливість». Їх недільний мітинг називався «На захист демократії». Це акція «підтримки законно обраного уряду і виступ проти спроби перевороту з боку колишніх працівників спецслужб, комуністів і аферистів», — читаємо у них на сайті.

З трибуни виступили представники партії «Право і справедливість», які закликали народ до миру та єдності, і заявили, що за протестами опозиції можуть стояти і зовнішні сили.

Думки політиків та експертів

Ліберальна опозиція на чолі з партією «Громадянська платформа» (колишня партія влади) давно бореться з нинішньою правлячою партією «Право і справедливість» (до неї належить і президент Польщі Анджей Дуда) та постійно підігріває політичне напруження в суспільстві. Перелік претензій до влади дуже широкий. Починаючи від «утисків свободи слова» і закінчуючи «клерикалізмом і націоналізмом», що не подобається проєвропейським лібералам.

партія

«Право і Справедливість»

Але хоча політичну ситуацію в Польщі загострювали давно, минулі протести не потрясли основ влади «Права і справедливості». Тому на нинішні виступи ліберали покладають особливі надії. Тим більше, що найближчим часом очікується повернення до Польщі колишнього прем’єр-міністра країни Дональда Туска (він залишає свій нинішній пост голови Європейської ради). Як передбачається, Туск і може очолити об’єднану опозицію.

На думку політологів, абстрактні ліберальні вимоги опозиціонерів про права і свободи не співзвучні інтересам більшості польського населення, котре бачить, що правляча партія робить акцент на соціальну підтримку населення.

У свою чергу директор міжнародних проектів Інституту національної стратегії Росії, політолог Юрій Солозобов впевнений, що «на відміну від консерваторів Качинського з їх традиційно русофобськими поглядами, демократична опозиція дивиться на відносини з Росією прагматично, зокрема це стосується партії «Демократична платформа».

Опозиція розпалює непотрібні негативні емоції у країні і намагається протиставити собі поляків. Про це в телезверненні до польського народу 17 грудня заявила глава польського уряду Беата Шидло.

польща

Беата Шидло

«Режисери цих подій (блокування трибуни і протестів під Сеймом – Глобал Аналітик) повинні сьогодні виразно почути: ви робите погано, шкодите Польщі, противитеся спільному благу. На конфлікті та почутті образи ви хочете будувати свій політичний капітал», — звернулася Шидло до опозиційних політиків, додавши, що це «велика помилка».

Вона наголосила, що саме опозиція викликала «радикальні політичні емоції», які не мають жодного відношення до реальної ситуації в Польщі. На переконання Шидло, у такий спосіб опозиція намагається втамувати свою фрустрацію від втрати влади.

«Можна сперечатися, відрізнятися в політичних поглядах, але не можна зіштовхувати поляків між собою, як це робиться сьогодні», — зазначила Шидло та закликала до діалогу і пошуків того, що об’єднує.

18 грудня президент Польщі Анджей Дуда провів зустрічі з лідерами опозиційних партій та з керівниками усіх фракцій Сейму для врегулювання парламентської кризи в країні. Проте ще перед зустріччю опозиціонери заявили, що не дивлячись на спроби Дуди домовитися, не підуть на компроміс. Вони вимагають відставки прем’єр-міністра, президента та всіх інших членів правлячої партії з ключових посад країни. Таким чином по суті йдеться про усунення від влади «ПіС» в антидемократичний спосіб, тобто без проведення виборів.

Веб-портал «wPolityce.pl» повідомив, що, згідно з його інформацією, опозиція планує «продовжувати дестабілізувати ситуацію в країні і скасувати підсумки виборів 2015 року». Для цього, як інформує ресурс, опозиціонери мають намір захопити комплекс будівель парламенту, «палити там покришки і створити неприступну фортецю».

мас-медіа

Веб-портал «wPolityce.pl»

Аналітик і посол Сейму від правлячої партії «Право і справедливість» Януш Шевчак називає події «переворотом» і пише, що він був невдалий. «Божевілля тих, кого відтіснили від корита, набуває дедалі гротескніших форм. Вони знають, що ніякої революції на вулицях не буде, адже поляки вже сьогодні переконані, що повернення до влади партії «Громадянська платформа», за підтримки банківської партії «Nowoczesna», означатиме підняття пенсійного віку до 67 років, скасування списку безоплатних медпрепаратів для літніх людей і повернення привілеїв для працівників комуністичної служби безпеки, а також неконтрольовану владу для особливої касти людей», — пише політик. Блокування трибуни він називає хуліганством. «Опозиція не хоче бачити Польщу ані сильною, ані демократичною, ані економічно суверенною. Вони прагнуть лише повернутися до горезвісного корита», — зазначає парламентар.

Євросоюзівський батіг для непокірної Польщі

Загальновідомо, що брюссельське «керівництво», м’яко кажучи, недолюблює «ПіС». З точки зору єврочиновників східноєвропейці повинні беззастережно приймати усе, що придумають у брюссельських кабінетах і при цьому демонструвати почуття глибокої вдячності за те, що їх взагалі узяли до ЄС. А нинішня польська влада далеко не усі ініціативи Брюсселю сприймає із захопленням. «ПіС» з зрозумінням ставиться до поглиблення інтеграції в економічній і оборонній сфері, але у той же час виступає проти розширення повноважень наднаціональних органів і перетворення ЄС на лівацько-ліберальний аналог СССР.

Звичайно, поляки не є євроскептиками у західноєвропейському розумінні цього явища, тобто вони не прагнуть розвалу Європейського Союзу, а лише виступають за право формувати та відстоювати свою власну позицію, яка відповідає перш за все польським національним інтересам, а не планам Брюсселя.

Європа

Шлях до Євросоюзу

Коли у березні цього року польськими містами прокотилися протести, в Європарламенті відбулися слухання про порушення прав польських медіа, але «Право і справедливість» тоді витримала цей натиск. Правляча партія відстояла право Польщі на внутрішнє самоврядування. І тепер політику президента Анджея Дуди можна назвати: «євробюрократи нічого не вирішуватимуть щодо нас без нас».

Євросоюз звичайно може запровадити внутрішні санкції, але при цьому єврочиновники усвідомлюють, що з Польщею треба поводитися більш обережно, ніж, скажімо, з другим норовистим членом — Угорщиною. Підтримка Польщі необхідна ЄС, адже це шоста економіка в Європі. На Варшаву також орієнтуються інші східноєвропейські країни-члени.

Що ж стосується «підкилимних» методів, то у Брюсселя, безумовно, є серйозна спокуса «мирною оксамитовою революцією» змістити владу «Права і Справедливості». Але не можна не враховувати і небезпеки того, що «оксамитова революція» здатна перерости в «арабську весну», що не може не заторкнути інших східноєвропейських членів Євросоюзу, а можливо не тільки їх. Такого розвитку подій в Брюсселі очевидно хотіли б уникнути, тому оптимальним варіантом для нього буде тактика поступового знесилення «ПіС». Партія повинна стати «хлопчиком для биття», але здатним протриматися на рингу до чергових парламентських виборів в Польщі, щоб зазнати поразки. У цій ситуації багато що залежить від самих поляків.

вибори

«Громадянська платформа»

Примітно, що опозиційна «Громадянська платформа» і Польська селянська партія, котрі беруть участь в демонстраціях, входять в Європейську народну партію, яка представлена ​​в усіх інституціях ЄС та яка зазвичай висуває ініціативи щодо поглиблення європейської інтеграції.

У короткостроковій перспективі для правлячої партії акції їхніх опонентів нічим не загрожують. У «ПіС» дуже потужні позиції, народна підтримка, яка зростає, — це об’єктивні факти. Тому партія зараз відчуває себе дуже впевнено і поки нічого не говорить про те, що «ПіС» втратить владу, бо перспектива дострокових виборів і перемоги на них опозиції малоймовірна.

Популярність «ПіС» в народі зростає завдяки реалізації соціальних обіцянок цієї партії, найважливіша з яких — програма «500 плюс» (батьки, незалежно від доходу, щомісячно отримують 500 злотих на кожну другу і наступну дитину віком до 18 років, малозабезпечені поляки одержують також гроші і на першу дитину). Цю програму підтримують також виборці, які критично налаштовані до «Права і справедливості».

партії

партія «Nowoczesna»

На виборах 2015 року «ПіС» отримала 37,6% голосів і вперше в історії Польщі сформувала однопартійний уряд з більшістю в парламенті. Згідно з листопадовим опитуванням Millward Brown/RMF, «Право і справедливість» може розраховувати на нових парламентських виборах на 34% голосів, популістський рух на чолі з музикантом Павлом Кукізом — 8%, опозиція: партія «Nowoczesna» — 19%, «Громадянська платформа» — 17%, Селянська партія — 2%, об’єднані ліві — 5%.

У найгіршому випадку партія втратить ту кількість місць в Сеймі, яка зараз дозволила їй сформувати однопартійний уряд. Але більшість напевно за залишиться за «ПіС» і вона сформує парламентську коаліцію.

Кремлівський слід

Поляризація суспільних настроїв відбувається на тлі триваючих спроб Росії посилити своє лобі в Польщі, направити його проти України, використовуючи тему Волинської трагедії, і прояви неприязні до українців-мігрантів.

Депутат Міхал Дворчік з партії «Право і справедливість» в ефірі телеканалу «TVP Info» заявив про те, що протести в Польщі вписуються в московський сценарій.

сейм

Міхал Дворчік

«Можна висунути сміливу тезу, що ці події вписуються в сценарій, створений в Москві. Через кілька тижнів будемо мати справу з найважливішою подією в XXI столітті в цій частині світу. 10 тисяч союзницьких солдатів, військ США і НАТО до кінця 2017 року будуть розміщені в Польщі», — зазначив депутат. Політик заявив, що Польща буде забезпечена «танками, протитанковим і зенітним озброєнням, а також буде посилено східний фланг НАТО».

«Це подія, яку Російська Федерація описує як найбільшу загрозу з часів розпаду СССР. Ми пам’ятаємо про те, що трапилося в Грузії в 2008 році, в 2014 році в Україні, і пам’ятаємо про захоплення Криму і Донбасу», — сказав Дворчік. Крім того, додав депутат, нещодавно стався «невдалий переворот, підтриманий російськими службами в Чорногорії».

«Вважати, що Російська Федерація буде склавши руки дивитися на розгортання військ США і НАТО, вкрай наївно», — переконаний він.

За словами Дворчіка, проблема в тому, що учасники протестів мають спотворену картинку того, що відбувається в Польщі. «Вони повторюють за ЗМІ певну мішанину, яку подають деякі мас-медіа, котрі підтримують Комітет захисту демократії. Частина з організаторів цих демонстрацій — цинічні й хитрі політики, які дбають про власний інтерес, а друга частина — це корисні ідіоти», — заявив Дворчік.

поляки

Учасники протестів

Польські протести — це не Майдан

Нині в українських ЗМІ багато паралелей проводять між подіями в Польщі та Україні. Але паралелі з ЄвроМайданом можуть бути лише візуальними: люди організували харчування на акції, носять з собою прапори, стоять вночі. Проте в своїй основі ця боротьба не має нічого спільного з українською Революцією Гідності. Контрманіфестанти, які підтримують «ПіС» — це не Антимайдан, не проплачені тітушки, вони щиро підтримують владу і віддають свої гроші, щоб приїхати автобусами з регіонів до Варшави. Це ті, до кого було звернене послання прем’єра Шидло: селяни, шахтарі, жителі малих міст.

В Україні важливим елементом протесту, крім політичного обману Януковича, була ще й жахлива економічна ситуація. У Польщі ж справи з економікою набагато кращі. До того ж правляча партія в нинішньому році запровадила соціальні програми, про які йшлося вище.

Низка польських експертів вважає, що внутрішніх передумов для реваншу ліберальної опозиції, яка орієнтується на Брюссель та Берлін, а можливо і на Москву, в країні немає.

Тарас Осадчий

 

 

 

Be the first to comment on "Протести польських лібералів: багато галасу з нічого"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*