На тлі Brexit знову постало питання приналежності Гібралтару

boat_and_islandАліс Чен «Острів та корабель»

Гібралтар — крихітний британський півострів, який розташований поблизу південного узбережжя Іспанії, опинився в центрі подій, пов’язаних з виходом Великої Британії з блоку.

Нещодавно стало остаточно зрозуміло, що Брюссель залишив за Мадридом останнє слово щодо того, чи застосовуватимуться до Гібралтару будь-які угоди по Brexit.

Така позиція ЄС дає іспанцям, які постійно наголошують на трьохвіковій окупації Гібралтару британцями, потужного козиря і потенційну можливість поновити дискусії щодо спільного суверенітету над територією, життєздатність якої в значній мірі залежить від доступу до материкової Іспанії. Це також викликає нарікання у націоналістично налаштованих британців і дає їм привід навіть погрожувати Мадриду війною.

Гібралтар

Гібралтар — спірна територія

Нині на Гібралтарі мешкають біля 30 000 громадян Сполученого Королівства. Там розташована британська авіабаза, аеропорт та морський порт, і це лише в 12 милях від узбережжя Північної Африки. Велика Британія займається безпекою і зовнішньою політикою своєї заморської території, залишаючи всі інші питання, включно з оподаткуванням, для місцевого самоврядування.

Попередня напруженість між Лондоном та Мадридом спалахнула через незгоду щодо квот на вилов риби і присутність британських атомних підводних човнів в гавані Гібралтару.

На минулорічному референдумі щодо Brexit гібралтарці майже одноголосно проголосували за те, щоб залишитися в Європейському Союзі, оскільки вони добре усвідомлюють, що будь-яке обмеження в доступі до Європейського спільного ринку завдасть відчутного збитку їх маленькій громаді.

У січні головний міністр Гібралтару Фабіан Пікардо відзначив, що голосування за вихід з Європейського Союзу стало «глибокою печаллю» для гібралтарців, натякаючи на ті труднощі, які тепер постали перед ними і додав, що Brexit забезпечить для Іспанії «додаткові важелі».

Пікардо

Фабіан Пікардо

Важелі, в даному випадку, стосуються ще донедавна слабких іспанських претензій на цю територію. Незважаючи на очевидну географічну суміжність з Іспанією, а також на той факт, що більш ніж 12 000 іспанських робітників щодня перетинають кордон з сусідньою Андалусією та що Гібралтар є імпортозалежним, корінні гібралтарці не бажають зміни політичного статусу території. На референдумах, які відбулися в 1967 і 2002 роках майже всі виборці віддали перевагу зв’язкам з Лондоном. Таким чином Гібралтар, який став помітним офшорним раєм для гральних компаній і хедж-фондів, залишається стійко лояльним до Великої Британії.

Але через істотну залежність від материкової Іспанії вихід Британії з прикордонних і митних угод Європейського Союзу означає, що Іспанія може обрати своїм головним козирем економічний тиск на Гібралтар.

Таким чином Гібралтар опинився в складній ситуації, бо, з одного боку, він хотів би залишитися в ЄС, а з іншого — зберегти заступництво Великої Британії.

єс

Європейський Союз

Тим часом, як зазначалося вище, Європейський Союз офіційно самоусунувся від оцінки іспанських претензій на Гібралтар, що знайшло відображення в проекті керівних принципів переговорів по Brexit. Документ передбачає, що «між ЄС і Великої Британією не можуть бути укладені ніякі угоди щодо території Гібралтару без погодження між Королівством Іспанія та Сполученим Королівством». Іншими словами, Лондон зобов’язаний вести переговори безпосередньо з Мадридом щодо будь-яких домовленостей, пов’язаних з Brexit, котрі впливатимуть на статус Гібралтару.

«Це проблема виникла не вчора. Вона з нами давно, і ми завжди слухали обидві сторони. Тепер ми маємо намір підтримати країну — члена Євросоюзу. За цим стоїть певна філософія. Не думаю, що хтось із 26 інших країн ЄС якимось чином намагатиметься виступати проти цього пункту», — заявив The Guardian європейський дипломат, який побажав залишитися неназваним.

Такий підхід був негайно схвалений в Іспанії та розцінений як образа у Великій Британії.

Головний міністр Гібралтару Фабіан Пікардо заявив на початку цього року, що «народ Франції є французами, народ Німеччини — німцями, а народ Гібралтару — британцями».

Мей

Тереза ​​Мей

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза ​​Мей зателефонувала Пікардо, щоб повідомити, що офіційний Лондон залишається «твердо прихильним щодо нашої підтримки Гібралтара, його народу і його економіки», і що вона захищатиме «вільно і демократично висловлену волю» його жителів, які недвозначно заявили про своє бажання залишитися частиною Британії. Колишній лідер консервативної партії Майкл Говард дещо патетично заявив, що Велика Британія воюватиме проти Іспанії за Гібралтар, якщо це буде необхідно, так само як Маргарет Тетчер у 1982 році воювала проти Аргентини за Фолклендські острови.

«Тридцять п’ять років тому ще одна жінка прем’єр-міністр направила через півсвіту збройні підрозділи проти іншої іспаномовної країни, щоб захистити свободу невеликої групи британців, і я абсолютно впевнений, що наш нинішній прем’єр-міністр покаже ту ж рішучість у відстоюванні народу Гібралтару», — сказав Говард в інтерв’ю Sky News.

У свою чергу прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей віджартовувалася на питання про погрози  Говарда, в той час як міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс зауважив, що він був «здивований тоном зауважень, які надходять з Великої Британії», і припустив, що деякі британські політики «втратити свою стриманість».

 Sky News

Sky News

Британські політики, які не підтримують Brexit висловили тривогу, що «брязкання зброєю» проти давніх європейських союзників почалося ще до того, як були узгоджені керівні принципи переговорів. «Це абсолютно сміховинно і повністю обурливо», — сказав Тім Фаррон, лідер ліберал-демократів.

В інтерв’ю BBC колишній міністр та член Лейбористської партії Джек Стро назвав будь-які погрози застосувати війську силу проти Іспанії «відверто абсурдними».

У континентальній Європі ескалація суперечки була сприйнята як дивна і занадто агресивна. «Мілітаристська риторика над Гібралтаром викликає занепокоєння, хоча не стільки з огляду на реальність перспектив бойових дій, а тому що ці коментарі показують умонастрої тих, хто готовий піднести незначні розбіжності до рівня казус беллі», — сказав Корнеліус Адебар, експерт зі зв’язків Німецької ради з міжнародних відносин. «Усі зацікавлені країни є союзниками по НАТО, тому сама ідея про війну є божевільною», — додав він.

Адебар попередив, що такі члени ЄС, як Німеччина не зацікавлені в ескалації конфлікту, і не згідні з територіальними претензіями з боку Іспанії.

Джек Стро

Джек Стро

Насправді важко увити собі можливість збройного конфлікту через Гібралтар. Зараз між Великою Британією та Іспанією склалися дуже хороші відносини в усьому, що не стосується Гібралтару. Багато британських туристів проводять літо в Іспанії або мають там нерухомість. Чимало іспанців працюють і живуть у Великій Британії, їздять туди на заробітки. До того ж в обох країнах зараз при владі перебувають консервативні уряди, які ідеологічно близькі одне одному.

Нагадаємо, Іспанія фактично втратила юридичні права на Гібралтар в 1713 році, коли за нав’язаним їй Англією і Францією Утрехтським мирним договором ця територія відійшла до Великої Британії.

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "На тлі Brexit знову постало питання приналежності Гібралтару"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*