НАТО мусить відповісти на ракетну загрозу для Європи з боку Росії

НАТОНАТО

Польща стала лідером східноєвропейських членів НАТО, які докладають зусиль для спільної оборони.

Минулого місяця президент США Дональд Трамп відвідав ключового американського союзника в Східній Європі — Польщу, яка стала новим центром ваги  в контексті будь-якого можливого конфлікту між Сходом і Заходом. Вона також належить до небагатьох країн, які, згідно з вимогами НАТО, витрачають 2% ВВП на оборону. Більше того, під час візиту Трампа Варшава оголосила про своє рішення придбати американську систему протиракетної оборони Patriot разом з  пов’язаною з нею командною системою IBCS (Integrated Air and Missile Defense Battle Command System).

Адміністрація Президента Трампа та її союзники в структурах НАТО повинні піти по стопах Варшави, тобто внести значні зміни в політику НАТО та недвозначно визнати Росію метою для натовської системи протиракетної оборони в регіоні.

IBCS

IBCS

Протягом багатьох років Сполучені Штати чітко давали зрозуміти, що їх національна стратегічна система протиракетної оборони створена для того, щоб мати можливість зарадити собі з так званими «розбійними державами», такими, як Північна Корея та Іран. Це озброєння не було спрямоване проти Російської Федерації або Китаю.

З іншого боку, роль, яку виконують регіональні системи протиракетної оборони в Європі є дещо неоднозначною. Стратегічна концепція НАТО з 2010 року передбачала, що, наприклад, Північноатлантичний альянс мусить бути в змозі захистити себе від будь-якої загрози, але ініціатива European Phased Adaptive Approach (EPAA) або підхід адміністрації Барака Обами до питання про ПРО в Європі мали на меті протистояти загрозам, які створював Іран. Крім того, документ з 2012 року під назвою: NATO Deterrence and Defense Posture Review («Огляд положення про стримування та оборону НАТО») містить таке положення: «Протиракетна оборона НАТО не спрямована проти Росії».

Джордж Буш-молодший

Джордж Буш-молодший

Як заявив Бред Робертс, заступник помічника міністра оборони з питань ядерної політики та протиракетної оборони в адміністрації Барака Обами, вона як і адміністрація Джорджа Буша-молодшого, яка була її попередником, «ніколи не виходила з того, що протиракетна оборона в Європі може бути спрямована проти російських ракет».

Однак уявлення про загрози змінилося. У 2014 році Росія вторглася в Україну, і відтоді Москва неодноразово загрожувала НАТО та решті Європи. Російські стратеги планують «деескалаційні», «доядерні» і ядерні удари, ціллю яких є Північноатлантичний альянс на ранніх стадіях потенційного конфлікту. Крім того, Росія має широкий спектр ракетних, ядерних балістичних та крилатих ракет, що може дозволити їй привести свої погрози в дію. Росія порушує свої зобов’язання, пов’язані з договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, випробуючи та беручи на озброєння нові крилаті ракети наземного базування. А ще варто нагадати, що ракети «Іскандер» розміщено у Калінінградській області поблизу кордону з країнами НАТО.

НАТО

НАТО

Збільшення ракетної потужності Росії створює реальну загрозу та дозволяє Москві примушувати держави-члени НАТО у мирний і кризовий час діяти відповідно до своєї волі. Під час конфлікту наслідки від використання такої зброї можуть бути надзвичайно серйозними. НАТО підтримує лише незначну присутність у країнах Балтії. У випадку російської агресії Сполучені Штати, так само як і Альянс, повинні будуть продемонструвати свою міць перед західними базами. Однак навіть після зміцнення західна оборона залишиться дуже вразливою до російських деескалаційних ударів, які здатні не тільки стати шоком для НАТО, змушуючи його до початку мирних переговорів, але також можуть фізично унеможливити для Альянсу забезпечення адекватного захисту для його членів.

Щоб протистояти цій загрозі, НАТО має створити регіональну систему протиракетної оборони, призначену для боротьби з російськими ракетами. Широкий захист всієї території Європи буде дорогим і непотрібний, але пунктирна оборона критичних військових ресурсів має нагальну потребу. Сполучені Штати та їхні європейські союзники повинні разом створити ПРО, яка б захищала критично важливі військові бази; аеропорти і порти, як місця висадки військ та вивантаження вантажів військового призначення (air and seaports of debarkation, APODS, SPODS), а також основні вузли командування.

Запуск ракети Patriot

Запуск ракети Patriot

Така система значно підвищила б загальну безпеку НАТО. Через усунення потенційної загрози завдавання обмежених ударів по військовим цілям Росія була б змушена ударити безпосередньо по великим населеним пунктам або «пробити» оборону масштабною атакою. Обидва сценарії є ризикованими, тому малоймовірними.

На жаль, нинішня позиція НАТО щодо ПРО не відповідає таким завданням, що часто пояснювала адміністрація Барака Обами.

Проте, на щастя, починають з’являтися обриси того, що в майбутньому могло б стати регіональною протиракетною обороною НАТО. Придбання Польщею системи Patriot та системи IBCS є важливим кроком вперед у цьому напрямку. Останнє дозволять об’єднати радари і ефектори багатьох сучасних і перспективних систем протиповітряної та протиракетної оборони, через що уся оборонна структура в цілому матиме більш високий рівень ефективності.

Польські військові

Польські військові

Необхідно, щоб ці програми продовжували розвиватися, але вони є лише початком. У широкому розумінні Сполучені Штати можуть надати системи найвищого класу, в той час як європейські союзники повинні зосередити увагу на пунктирній обороні в локальному вимірі. Багаті члени НАТО, такі як Німеччина, мусять розглянути питання про передачу елементів ПРО на територію союзників, вразливих для атак, таких як країни Балтії. Даний підхід також є суголосний вимогам з боку адміністрації Дональда Трампа, відповідно до яких витрати на оборону необхідно розподілити між державами-членами Альянсу.

Регіональна архітектура ПРО в Європі значно підвищить рівень безпеки на Заході, проте для того, щоб створити її в належний спосіб потрібна чітка ідентифікація джерела небезпеки. НАТО повинно перестати уникати болісної та очевидної правди — необхідно чітко назвати Росію головною ракетною загрозою для Європи.

Меттью Крініг, доцент кафедри Джорджтаунського університету у Вашингтоні та старший науковий співробітник Центру міжнародної безпеки при Атлантичній раді та колишній стратег Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки.

(з англійської мови переклав Роман Кухаренко)

Be the first to comment on "НАТО мусить відповісти на ракетну загрозу для Європи з боку Росії"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*