Місцеві вибори викрили чергову частину таємних домовленостей «мінської змови»

0_56a64_558f8bd2_XL

Зазнавши невдачі на театрі воєнних дій, Путін, схоже, вдається до тактики розхитування ситуації в Україні зсередини. Про зміну формату опосередковано свідчить інформація про відсторонення Суркова від керівництва «ДНР/ЛНР». Замінить його заступник голови уряду Росії Козак. З цієї перестановки можна робити висновки про подальшу політику Росії щодо України. Якщо Сурков був прихильником воєнних дій, то Козак дотримується іншої точки зору. Поки що його відомою операцією є спроба упхати Придністров’я до складу Молдови з особливим статусом, якого зараз домагаються для Донбасу.

У своїй діяльності Козак у першу чергу спиратиметься на так звані мінські домовленості, які, на думку директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, мають ще й таємну частину. У чому вона полягає ми можемо дізнатися лише з тих дій, до яких вдається нинішня влада.

Як зазначає голова Одеської обласної організації ВО «Свобода» Павло Кириленко: «Стає очевидним, що цинічний розклад політичних сил на нинішніх місцевих виборах в тих українських регіонах, які Путін вважає приналежними до російської сфери впливу, був узгоджений фігурантами так званого «нормандського формату». Після того як завдяки героїзмові військовослужбовців, добровольців, волонтерів та, зрештою, усіх українців «русская весна – 2014» зазнала нищівної поразки там, де на неї покладали особливі надії московські стратеги (у першу чергу це стосується Півдня України), разом з цим рухнув і план, який передбачав розпад Української держави на кількох ублюдочних «народних республік». Тому було задіяно план «Б» («регіоналізація»), який полягає у просуванні до влади на Півдні та Сході приховано проросійських сил, які разом з мерами — підконтрольними латентними сепаратистами — тихою сапою створюватимуть грунт для подальшої дезінтеграції України.
Таким чином минулі вибори були покликані підсилити російський вплив на Півдні та Сході України, оскільки особливий статус, навіть при найкращому для Кремля розвиткові подій, передбачено лише для окупованої частини Донбасу. Іншими словами, омріяний Путіним «Юго- Восток», як противага українській державності, тепер реалізуватиметься через нову конфігурацію політичного представництва космополітичних, безликих та псевдодержавницьких партії, з яких складатимуться місцеві ради ключових міст Півдня та Сходу України, таких як Одеса, Харків, Дніпропетровськ.

Тепер зрозуміло, що головною умовою «регіоналізації» стало недопущення до місцевих рад Півдня та Сходу України націоналістичної партії ВО «Свобода», оскільки вона ніколи не дозволить проведення будь-якої антидержавної політики в тих обласних, міських та селищних радах, де буде представлена.

Оскільки ВО «Свобода» впевнено долала 5%-й бар’єр у всіх областях Півдня та Сходу України, владній верхівці треба було цьому терміново перешкодити. З даною метою була розроблена ціла компанія по дискредитації партії, апогеєм якої стало кидання гранати на мітингу біля Верховної Ради. Пізніше, коли все більше вимальовувалася абсурдність звинувачень проти націоналістів, розпочалася тотальна фальсифікація результатів волевиявлення людей. Дані екзитполів, оприлюднених на передачі «Шустер LIVE» та в Інтернеті від імені Комітету виборців України і т. д., стали лише частиною валу фальсифікацій».

Ці висновки перегукуються з оцінкою результатів місцевих виборів, зробленою політекспертом Михайлом Павлівим: «Усе буде зрозуміло по тим конфігураціям, які сформуються в місцевих радах… Але можна вже зараз говорити: відбулася регіоналізація політичного простору, політичного ландшафту. Раніше ми завжди бачили, що існують партії-важковаговики, які в тих чи інших регіонах формують свою більшість, їх іноді супроводжували і регіональні маленькі проекти. Найчастіше це сформовані загальнонаціональними великими партіями ради та керівництва рад. Що ми спостерігаємо зараз? У кожному регіоні абсолютно точно сформувалися вже коаліції певних політичних сил, які складаються з місцевих представництв загальнонаціональних партій і з місцевих проектів. Одеса, за великим рахунком, виграна місцевим проектом, «заточеним» під Геннадія Труханова. Він проводить велику фракцію у міську раду і в обласну раду. «Відродження» у Харкові — це теж регіональний проект. Враховуючи, що ніде більше по всій країні «Відродження» більше всерйоз не взяло голосів.

«УКРОП» дрібно розкидав свої голоси на Заході і на Півдні, за великим рахунком, «окопався» в декількох областях. Це теж тепер регіональний проект. «Опозиційний блок» очікувано виграв Південний Схід. У певних областях Південного Сходу буде складено конфігурацію більшості… Не скрізь це для «Опозиційного блоку» буде гладко і легко. Але, за великим рахунком, «Опозиційний блок», наслідуючи Партію регіонів, «окопався» на Південному Сході, хоча отримав голоси і в Центрі, і навіть на Заході.
Ми можемо зараз з упевненістю говорити, що «Опозиційний блок» — це Партія регіонів 2006-2007 років, яка прийшла до формату регіональної партії. «Батьківщина» стиснулася до центру України, і то далеко не скрізь.

Радикальна партія і зовсім зазнала катастрофічної поразки на місцевих виборах, хоча, наскільки я знаю, особливо «радикали» в них і не грали, їх цікавить тільки парламентський формат.

Головною сенсацією стала поразка «Самопомочі» на Західній Україні. Парадоксальна річ: навіть у Львівській області «Самопоміч» програла «Солідарності», а у Тернопільській та в Івано-Франківській області ми спостерігаємо ренесанс партії «Свобода». Тепер Галичина розкололася на два блоки. Плюс «Солідарність» втручатиметься в усі ці розклади.

Головні сюрпризи ще попереду. Президентська рать, назвемо це так, незважаючи на всі кривляння і бажання видати бажане за дійсне з боку Юрія Віталійовича Луценка, зазнала катастрофічної поразки. Ніколи в історії України президентська партія не була настільки неуспішна на місцевих виборах. Фактично президент, напевно, вирішив свої стратегічні завдання у формуванні певного консенсусу з олігархічними групами, з ФПГ (фінансово-промисловими групами – Глобал Аналітик). Але як політична сила «БПП-Солідарність» програла ці вибори. Так, вони увійшли до рад майже скрізь, так, багато де посіли перші місця. Але які це перші місця? 16%, 20%, 21%.
Раніше великі президентські партії у своїх регіонах брали по 30-50%. До цих результатів «БПП-Солідарність» не тільки не дотяглася, але навіть і близько не підступилася. І, як я і говорив перед виборами, президент стане лише одним з багатьох гравців, і він не зможе сформувати свої ради навіть у половині регіонів країни. Це безумовна поразка команди президента і партії президента».

«Після нинішніх виборів кремлівська пропаганда отримала підґрунтя для подальшого поширення брехні про особливу ментальність, різне бачення історії та неоднорідність українських земель, продовжує Павло Кириленко. — Проте що б не планували кремлівські маріонетки, свої корективи завжди вносять такі чинники, які у новітній історії України вже не раз плутали усі карти політичним шулерам. Це воля народу, перемога справедливості та втручання провидіння, бо, як відомо, наш світ не однополярний…».

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "Місцеві вибори викрили чергову частину таємних домовленостей «мінської змови»"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*