Міжнародні ЗМІ як інформаційна зброя ХХІ століття

images

Вестфальський мирний договір 1648 року став знаковим моментом в історії Європи.

Відповідно до класифікації американського військового експерта Вільяма Лінда, відтоді світ переживає вже четверте покоління військових конфліктів.

Перше покоління характеризується широким використання холодної зброї і мушкетів.

Друге покоління — тактикою «вогню і маневру», у тому числі застосуванням артилерії. Прикладом є Перша світова війна.

Третє покоління послуговувалось тактикою широких маневрів і масово використовувало танкову техніку та авіацію. Приклад — Друга світова війна.

Термін «війна четвертого покоління» з’явився в 1989 році. Основною складовою такого конфлікту є глобальна інформаційна та психологічна війна.

Інформація — це сила, і засоби масової інформації є інструментами, які дозволяють державам грати свою роль у світі. Велика Британія, США, Китай і Росія є світовими лідерами в галузі медійних стратегій і використання потоків інформації для подальшого посилення свого впливу на міжнародній арені.

Незважаючи на критику британського медійного гіганту BBC в тому, що він використовується як метод пропаганди урядом Великої Британії, кореспонденти BBC звикли точно дотримуватися норм журналістської етики і стежити за тим, щоб всі матеріали були збалансованими. Можливо, це стало причиною того що британська мережа програє своїм основним конкурентам на світовому рівні. Адже сучасна молодь виросла на блогах і соціальних мережах, і їй більше до вподоби, коли автор без будь-яких обмежень висловлює свою особисту, нехай і спірну, позицію, а це якраз є тим, що роблять конкуренти BBC.

У надії довести світовій аудиторії свою неупередженість, міністерство закордонних справ Великої Британії припинило фінансувати віщання BBC за кордоном, так що тепер це мовлення забезпечується за рахунок громадських коштів і реклами.

Російська міжнародна телекомпанія Russia Today (RT) не боїться надавати своїм глядачам вельми спірний контент, який містить контркультурну риторику. Сюжети, часто засновані на антизахідній точці зору, привертають до себе більш молоду аудиторію, як вкрай ліву, так і праву.

Велика кількість європейських правих через своє незнання повної картини подій у Східній Європі бачать в Росії альтернативу капіталістичному, мультикультурному Євросоюзу. Журналісти RT грамотно використовують цю ситуацію в своїх пропагандистських цілях. Кремлівські політики не шкодують грошей для потужної машини інформаційної війни. Тільки за 2014 рік бюджет RT склав майже 450 млн доларів США.

Журналістів RT неодноразово викривали в підтасовуванні й фальсифікації інформації. Так британський медіарегулятор Ofcom розслідує близько десяти інцидентів, пов’язаних з російським телеканалом RT, який звинувачують в упередженості та необ’єктивності, навмисному введенні аудиторії в оману, а також образливих коментарях. Претензії нерідко пов’язані з необ’єктивним висвітленням перебігу конфліктів у Сирії та Україні.

Китай — це ще одна держава, яка активно використовує медійний простір для популяризації свого іміджу в усьому світі. Сьогодні на західних платформах з’являється все більше інформації про Китай. Головний інформаційний рупор азіатського гіганта — міжнародна телекомпанія CCTV (China Central Television) була створена ще на початку 2000-х років. Зараз англомовний сервіс ССТВ займає одну з лідируючих позицій на світовій арені.

ССТВ намагається не відставати від російських конкурентів з РТ у сфері державної пропаганди, досить часто опиняючись при цьому в курйозних ситуаціях. Наприклад, став широко відомим випадок, коли у 2011 році CCTV повідомив про навчання китайських ВПС, вставивши в телесюжет відеокадри з голлівудського блокбастера «Найкращий стрілець» з Томом Крузом у головній ролі.

Не підлягає сумніву, що ЗМІ відіграють ключову роль у сучасній інформаційній війні та мають великий вплив на розподіл балансу сил на світовій політичній мапі.

Гліб Громов

Be the first to comment on "Міжнародні ЗМІ як інформаційна зброя ХХІ століття"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*