Мовна ситуація в нинішній Білорусі

Viktor Odinochenko - baltarusiu klb 200x150

Загальновідомо, що в Білорусі домінує корінна нація. Згідно з даними останнього перепису населення, який відбувся 2009 року, білоруси складають 83,7%, росіяни — 8,3%, поляки — 3,1%, українці — 1,7%, литовці та євреї — по 0,1%.

Специфіка мовної ситуації полягає в тому, що в країні є дві державні мови: білоруська та російська, і остання мова дуже поширена в усіх сферах життя.

Це обумовлено перш за все політичними причинами. У Совєтському Союзі було поставлене за мету створення нової соціальної спільноти — совєтського народу з єдиною культурою («національною за формою та соціалістичною за змістом»). Разом з тим неофіційно передбачалося, що мовою цього народу повинна стати російська мова. На території Білорусі політика русифікації мала руйнівні наслідки.

У восьмидесяті роки минулого століття у БССР відбулася інтенсивна міграція населення з сіл до міст. Білоруські міста переважно були російськомовними, а по селах розмовляли білоруською мовою. Переїжджаючи до міста, люди прагнули відповідати своєму новому соціальному середовищу. Велике значення мало і те, що білоруська та російська мови схожі. Варто відзначити, що зневажливе ставлення до білоруської мови зберігається в Білорусі й дотепер. Таку позицію до сьогоднішнього часу відкрито демонстрував і президент країни А. Лукашенко.

Потроху в Білорусі сформувалася свого роду двомовність: більшість населення розмовляє на так званій «трасянці». Це білоруське слово позначає суміш сіна та соломи. Соціологічне дослідження, проведене 2011 року показало, що біля 88,37% респондентів в щоденному житті використовує суміш білоруської та російської мови, 11,22% — російську мову, 0,41% — білоруську мову.

Незадовго до розпаду СССР, у 1989 році, було проведено перепис населення. 65,6% мешканців Білорусі своєю рідною мовою назвали білоруську, ще для 12% це була друга мова (разом 77,6%). Російська мова була рідною для 31,9% громадян, другою вона стала для 50,8% жителів (разом 82,7%).

Після проголошення незалежності у Білорусі проводилася політика з відродження національної мови. У Конституції, прийнятій 15 березня 1994 року, було зазначено, що білоруська мова є державною мовою.

Ситуація змінилася, коли у червні 1994 року до влади прийшов А. Лукашенко. 14 травня 1995 року за його ініціативою був проведений референдум, на який було винесене єдине питання: надання статусу державної мови не лише білоруській, але і російській мові. Це було зумовлене двома причинами. Перша полягає в тому, що затятим політичним опонентом президента став
Білоруський національний фронт, у програмі якого був пункт про відродження білоруської мови як єдиної державної. Друга — Лукашенко розпочав курс, спрямований на зближення з Росією.

Також необхідно пам’ятати, що Лукашенко прагнув утриматися при владі, тому йому було необхідно забезпечити собі підтримку більшості населення. Опитування громадської думки тоді показало, що більше половини мешканців країни висловились за дві державні мови.

У референдумі взяли участь 64,8% виборців. За надання російській мові статусу проголосувало 83,3%, проти — 12,7%.

З того часу ситуація з білоруською мовою тільки погіршилася. За офіційними даними, в 2013 році білоруською навчалися 16,4% учнів середніх шкіл та 11,4% дошкільнят (білоруською й російською мовою — 3,8%). Студентів вузів — 0,2% (білоруською та російською — 37,4%).
Тим не менше, ці цифри не відображають всю усю серйозність ситуації з білоруською мовою у сфері освіти. Справа в тім, що педагогів, які могли б викладати предмети білоруською мовою, вузи не готують. Молоді викладачі, які потрапляють до офіційно білоруських шкіл зазвичай починають викладати по-російськи. Ситуацію ще більше погіршує те, що вже кілька років бракує бажаючих вивчати білоруську філологію.
В установах Міністерства культури білоруська мова використовується дедалі менше. Працівники бібліотек, клубів та музеїв переважно говорять російською.

За даними Белстату, 2011 року тільки 9% опублікованих книг і брошур мали білоруські назви (85% — російські). Тільки 17% журналів та інших періодичних видань було видано білоруською мовою (81% — російською мовою). 2011 року частка білоруських газет складала лише 26% (російських — 73%). Основна мова Білоруського телебачення — російська. Читачів білоруських книг в 2013–2014 роках поменшало з 14% до 5%.

В офіційній сфері використання білоруської мови обмежене. Наприклад, суди в основному використовують тільки російську. Президент країни А. Лукашенко до останнього часу, при виконанні своїх обов’язків, теж майже завжди говорить по-російськи.
Тим не менше, більшість населення Білорусі категорично проти того, щоб в країні була лише одна державна мова — російська. Мовна ситуація в Білорусі в деякому розумінні парадоксальна. Хоча більша частина білорусів визнає, що у повсякденному житті використовує або мішану мову («трасянку»), або російську мову, рідною мовою для них є білоруська. За даними перепису 2009 року 53,2% мешканців Білорусі рідною мовою назвали білоруську мову, а 23,4% назвали мовою, якою вони говорять вдома. Російську мову як рідну вказали 41,5% респондентів (вдома нею говорять 70,2% громадян).

В останні роки змінюється і ставлення керівництва держави до білоруської мови. Це пов’язано насамперед із зовнішніми факторами, особливо зі зростаючою загрозою суверенітету Білорусі з боку Росії. В останні роки там відроджується єдиний російський народ, який надихає ідея «Великої, Білої та Малої Русі». Також стверджується, що білорусів та східних українців немає. Це просто штучне утворення, яке сконструювали більшовики завдяки своїй культурній політиці. Відповідно, немає білоруської та української культури і їхні мови — тільки діалекти російської мови. Радикальні російські націоналісти дедалі частіше критикують білоруське керівництво за проведення політики відродження національної ідентичності.

Останнім часом в Білорусі дещо змінилося ставлення до білоруської мови. Наприклад, в 2012 році був прийнятий Закон «Про звернення громадян та юридичних осіб», в якому говориться, що відповідь має даватися мовою звернення, у тому числі і білоруською мовою. Були випадки, коли чиновників, які не давали відповідь білоруською мовою, було покарано.

Більшає білоруської мови і в суспільному житті: нею розпочали писати назви вулиць, вживати у рекламі на транспорті. У містах з’явилися рекламні щити, які пропагують білоруську мову.

Поворотним моментом в офіційній позиції щодо білоруської мови стали події в сусідній Україні на початку 2014 року, коли Росія анексувала Крим. Білоруське керівництво сприйняло це як загрозу національному суверенітету. Президент Білорусі А. Лукашенко висловився за територіальну цілісність України і у відносинах з її новим керівництвом почав проводити політику, яка суперечить російським інтересам.

У цій ситуації білоруська мова почала розглядається як один з факторів незалежності країни. А деякі білоруські політики публічно висловилися на її підтримку.

22 квітня Лукашенко у своїй щорічній доповіді відзначив, що якщо «білоруси забудуть свою мову, то вони перестануть бути нацією». Згодом, 3 липня, на День незалежності, він виголосив промову білоруською мовою, що саме по собі дуже незвично. Крім того, прем’єр-міністр Мясникович провів засідання уряд білоруською мовою, а віце-прем’єр Тозік 16 жовтня у ході засідання робочої групи, присвяченого комплексному аналізу системи освіти, сказав: «Це буде жахливо, якщо ми втратимо мову. Чим ми тоді відрізнятимемося від своїх сусідів? Білоруський громадянин зобов’язаний вчити дві офіційні мови».

23 жовтня, під час зустрічі з творчою інтелігенцією, Лукашенко заявив, що в країні існує мовний дисбаланс на шкоду білоруській мові, і запропонував подумати про заснування національного університету, в якому навчальний процес відбуватиметься виключно білоруською мовою.

Таким чином, треба очікувати, що в найближчому майбутньому білоруське керівництво проводитиме політику, спрямовану на підтримку білоруської мови. Швидше за все, це означатиме, що будуть створені рівні умови для функціонування білоруської та російської мов.

Віктор Одіноченко, Гомель

Be the first to comment on "Мовна ситуація в нинішній Білорусі"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*