В українсько-польському конфлікті не буде переможців

«Перша світова війна»«Перша світова війна»

Верховна Рада України у вівторок прийняла резолюцію, в якій засуджується польський закон, який встановлює кримінальне покарання за заперечення «злочинів українських націоналістів проти поляків у 1925-1950 роках та їхньої співпраці з нацистською Німеччиною» й криміналізує припущення, що Польща була причетна до Голокосту, що викликало критику з боку Ізраїлю та Сполучених Штатів.

Верховна Рада України закликала президента Дуду не підписувати законопроект, оскільки це може завдати шкоди польсько-українським відносинам. Проте даний документ був підписаний главою польської держави.

Голова комітету закордонних справ Верховної Ради України Ганна Гопко сказала з трибуни ВРУ: «Цей закон несумісний з демократичними цінностями та відкриває шлях до маніпуляцій та зміцнення антиукраїнських тенденцій у польському суспільстві».

Ганна Гопко

Ганна Гопко

«Затверджені поправки не відповідають характеру та змісту стратегічного партнерства між країнами», — зазначено у тексті постанови, яка була розміщена на веб-сайті Верховної Ради України.

Після 1989 року, взявши на озброєння доктрину Гєдройця, Польща позбулася імперської спадщини і поклала край історичним суперечкам зі своїми східними сусідами. Починаючи з 90-х років, багато політичних та громадських ініціатив намагалися подолати історичні розбіжності між Польщею та Україною.

Майже 20 років примирення з Україною стало невід’ємною частиною самосприйняття Польщі як вільної та незалежної національної держави. Проте період часу з 1989 року був занадто обмеженим, а кількість людей, що брали участь у процесі з обох сторін, була занадто мала, щоб залікувати рани минулого.

У 2015 році на тлі конфлікту з Росією Україна почала підкреслювати свою історичну боротьбу за незалежність. Приблизно в той же час «ПіС» почав глорифікувати історичну роль поляків як борців за свободу проти зовнішнього гніту. Ці дві різні настанови конфліктують одна з одною. Українська — в основному є частиною зовнішньої та оборонної політики щодо Москви. Польська — це частина внутрішньої політики, спрямованої на забезпечення влади правлячої «ПіС». Уряд представляє Польщу як країну, оточену ворогами, і тому вона повинна бути внутрішньо сильною, добре укріпленою та патріотичною.

«ПіС»

«ПіС»

У 2016 році Польща прийняла резолюцію, в якій йшлося про те, що загибель під час Другої світової війни 100 тис. поляків — це «геноцид», в якому винні підрозділи УПА. Згодом Київ підлив оливи у вогонь, заборонивши ексгумацію поляків, убитих в Україні під час Другої світової війни.

Нині Варшава надає Києву значну підтримку у протистоянні з Москвою, яка в 2014 році здійснила анексію Криму та розв’язала війну на Донбасі. Польща також підтримує євроатлантичні прагнення України.

Тому польсько-українські суперечки, витоки яких знаходяться не в сьогоденні, а в минулому матимуть негативні наслідки не тільки для двох країн, а й для східноєвропейського регіону в цілому. Хоча зрозуміло, що найбільше постраждає Київ, для якого послаблення польської підтримки буде великою втратою у той час, коли Україна потребує союзників в Євросоюзі більше, ніж коли-небудь.

Не підлягає сумніву, що від перерви у двосторонньому зближенні найбільше виграє Росія.

Körber Foundation

Körber Foundation

Польща також платить ціну за жорсткий курс, який офіційна Варшава взяла у політиці історичної пам’яті. Польське суспільство розділене. Нещодавнє опитування Фонду Кербера (Körber Foundation) показало, що 53% населення підтримує ура-патріотичну позицію польського уряду щодо історії та 43% засуджує її.

Це показує неоднозначність сприйняття поляками нинішнього курсу і спростовує міф, що майже усі поляки є затятими українофобами та шовіністами.

Іноді поділ між двома групами навіть проходить серед членів однієї сім’ї або людей, які боролися за свободу Польщі в рухові «Солідарність».

Крім цього є ще один внутрішній виклик. Незважаючи на подібні спори, країни підтримують тісні економічні зв’язки, і в даний час у Польщі працюють до 1,5 млн українців, серед яких зростання відкритих антиукраїнських настроїв викликає особливу тривогу. Якщо вони виїдуть з Польщі, то це створить для польської економіки значні проблеми.

Заробітчани

Заробітчани

Проте і самих українських заробітчан не тішить перспектива втратити можливість годувати свої сім’ї в Україні. Адже ні для кого не є секретом, що економічна ситуація в нашій державі продовжує погіршуватися.

Якщо середня зарплата в Польщі для трудового мігранта з України складає близько 500-600 євро, то пересічні українці, особливо з регіонів, готові скористатися можливістю заробити більше. В українських регіонах середня зарплата в кращому разі складає 5-6 тисяч гривень, а в Києві, згідно з даними Держстату, біля 11 тисяч гривень. Навіть добре оплачувана робота в столиці не дотягує до рівня 500-600 євро, що можуть запропонувати польські роботодавці.

При цьому в 2018 році економічні проблеми в Україні лише посиляться. Багато «хронічних економічних хвороб» переходять із року в рік.

«Україна невдало закінчила рік, — каже економічний експерт Владислав Загородній. — Умови Міжнародного валютного фонду не виконані. Транш відкладено. Україна не виконала обов’язкові умови програми, що передбачають прийняття законів про пенсійну реформу, приватизацію й антикорупційний суд. Економіка за рік суттєво не зміцніла. Зростання курсу долара це доводить. Значимим фактором залишається війна.

Для реальних змін в економіці потрібна нова влада

Для реальних змін в економіці потрібна нова влада

Для реальних змін в економіці потрібна нова влада. 2018 року ні парламентські, ні президентські вибори не відбудуться. Тож економічна ситуація буде в кращому випадку стабільно поганою».

Намагаючись відволікти увагу суспільства від постійного зростання тарифів та своєї повної економічної імпотенції, нинішня влада замість того, щоб гасити інформаційний конфлікт з Польщею, роздмухує його, тим самим завдаючи відчутної шкоди відносинам між двома країнами-партнерами та граючи на руку Москві.

Журналіст Ростислав Демчук, коментуючи намір Петра Порошенка взяти участь у Віденському балі, написав на своїй сторінці у Фейсбуці:

«На усіх дипломатичних фронтах у нього пройо… правильно, — провали. Переговори у Нормандському форматі на найвищому рівні накрились мідним тазом і не проводяться. Із саміту ЄС — Східне партнерство до Києва Порошенко повернувся з порожніми руками (ні грошей, ні затвердження «Плану Маршалла для України»). Погіршились відносини і з західними сусідами: Польщею, Угорщиною, Румунією. Поїздка в Давос — це, взагалі, був візит ганьби. Ну і що тепер? Виявив бажання поїхати у Відень на бал у Віденській опері і представити це українцям, як величезне досягнення на дипломатичній ниві».

Ростислав Демчук

Ростислав Демчук

Таким чином щоб запобігти подальшому погіршанню двосторонніх відносин, Україна та Польща мусять відмовитися від взаємних обвинувачень щодо подій, які залишилися в минулому і продовжувати політику примирення та взаємного співробітництва. А українці на майбутніх виборах повинні дати справедливу оцінку руйнівній діяльності нинішньої олігархічної влади, в тому числі і на дипломатичній ниві.

Олесь Рахманний

Be the first to comment on "В українсько-польському конфлікті не буде переможців"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*