Вибори до Бундестагу: Бути чи не бути для лібералів

Крістіан ЛіндерКрістіан Ліндер

Поразка Вільної демократичної партії (Freie Demokratische Partei; FDP) на виборах до Бундестагу в 2013 році, під час яких вона не змогла подолати 5%-го виборчого бар’єру, багатьма коментаторами розглядалася як кінець німецьких лібералів. Це підтвердили наступна поразка на виборах до регіональних органів влади і скорочення партійного членства. FDP стала символом вад німецького політичного життя та окремих політиків: клієнтелізму, кон’юнктурності, бездіяльності та жадібності. Політична сила, яка могла похвалитися безперервною 64-річною присутністю в Бундестазі, участю в коаліційних урядах протягом 45 років, двома президентами Німеччини, які вийшли з її лав, лише за чотири роки (2009-2013), протягом яких ліберали співпрацювали з християнськими демократами — стала вкрай непопулярною.

Вільна демократична партія

Вільна демократична партія

Поразка «коаліції мрій»

У 2013 році партію очолив 38-річний Крістіан Ліндер. FDP після чотирьох років правління в коаліції з ХДС/ХСС мала серед німців репутацію партії безідейної, яка дбає лише про інтереси лобі, яке її підтримує і не виконує своїх передвиборних обіцянок. Така оцінка була результатом тривалої чотирирічної співпраці FDP з християнськими демократами. Парадоксально, але коаліція, яка спочатку вважалася приреченою на успіх завдяки схожості програм, виявилася дуже схильною до внутрішніх скандалів. Ліберали прагнули негайно приступити до здійснення обіцянки, яка містилася у їхньому виборчому гаслі «більше нетто, ніж брутто», котра передбачала податкову реформу в бік зменшення податку на прибуток, скорочення державних субсидій, програму жорсткої економії, спрямовану на консолідацію державних фінансів та лібералізацію правил зайнятості, що наштовхнулося на опір з боку федерального уряду. Ангела Меркель, яка виступає за політику «маленьких кроків», заявила, що не слід проводити серйозні реформи без широкої громадської підтримки. Лише через кілька тижнів після формування уряду виникла суперечка між лібералами та християнськими демократами і FDP почала різко втрачати підтримку: з понад 14% голосів, отриманих на виборах завдяки позиціонуванню себе як господарників, що мало велике значення під час фінансової кризи, до приблизно 5%.

Конфлікти між партнерами по коаліції, між іншим в питаннях енергетики, захисту персональних даних, європейської політики, тривали протягом усієї каденції. Доходило до ситуацій, коли урядові партії вступали в тимчасові альянси з СДПН і «Зеленими» — опозиційними партіями в Бундестазі. Наприклад, канцлер А. Меркель вимушена була домовлятися з опозицією, щоб вона дала голоси по пакету допомоги Греції і механізмам для стабілізації євро. У свою чергу FDP, разом з соціал-демократами й «Зеленими», виступили проти Меркель, підтримавши кандидатуру Йоахіма Гаука на пост президента Німеччини.

ХДС/ХСС

ХДС/ХСС

Конфлікти з коаліцією (ХДС, а особливо ХСС), відсутність реалізації важливих передвиборчих обіцянок, вперте дотримання ліберальних гасел в таких питаннях, як виділення допомоги для робітників (відмова в наданні фінансування для тисяч людей, які втратили роботу в результаті банкрутства аптечної мережі Schlecker і заводу Opel в Бохум) призвели до тривалого зниження довіри виборців до партії, що, в свою чергу, стало причиною низки поразок на регіональних виборах.

Хаотична виборча кампанія FDP, а також поява «Альтернативи для Німеччини» (AfD), яка спочатку використовувала вільноринкові гасла стало причиною того, що 22 вересня 2013 року ліберали з підтримкою 4,8% не перетнули виборчого порогу.

Альтернатива для Альтернативи

З огляду на свою програму, сьогоднішня FDP істотно відрізняється від партії зразка 2013 року. Переписуючи партійну програму, Лінднер зумів відчути настрої у суспільстві й відгукнувся на побоювання та сподівання рядових громадян. У той же час він зробив це менш радикально, ніж AfD.

«Альтернатива для Німеччини»

«Альтернатива для Німеччини»

Лінднер спочатку розбив парадигму Геншера, що FDP є природним союзником християнських демократів. FDP в її нинішньому втіленні — це партія, яка підкреслює свою незалежність та готовність реалізувати свої власні ідеї. У будь-яких коаліційних переговорах (з однією з двох великих партій) Лінднер зосереджується на чотирьох сферах: освіта, податки (і в більш широкому сенсі — економіка), внутрішня безпека та міграція і оцифрування. В освітній політиці партія закликає до посилення координації з федеральним рівнем, щоб зрівняти якість освіти на всій території Федеративної Республіки Німеччини — це відправний пункт у виборчій програмі та оригінальна ідея Лінднера. Крім того, FDP прагне збільшення федеральних інвестицій у сектор освіти. Ліберали виступають за податкові пільги у зв’язку з очікуваним профіцитом бюджету (через це можуть виникнути суперечки з християнськими демократами і соціал-демократами). У політиці внутрішньої безпеки FDP виступає проти подальшого обмеження громадянських свобод, а також закликає до збільшення числа співробітників поліції (це спільний пункт із «Зеленими» і СДПН та спірний — з ХДС/ХСС).

Імміграція, за Лінднером, «мусить служити інтересам Німеччини: країна має конкурувати з США і Великою Британією в залученні талантів». Це явний натяк на рішення від 2015 року Ангели Меркель про відкриття кордонів для всіх мігрантів. Це гасло спрямоване як до виборців AfD, так і християнських демократів, які хочуть обмежити імміграцію, але прагнуть уникнути звинувачень в ксенофобії. FDP виступає за юридичне зобов’язання для іммігрантів інтегруватися та виступає за обмежене право на подвійне громадянство (до третього покоління). Партія позиціонує себе «захисником нових можливостей, які дає оцифрування» і вказує на необхідність більш широкого використання цифрових технологій не тільки в освіті, а й у сфері транспорту, економіки і державного сектора.

«Зелені»

«Зелені»

У європейській та міжнародній політиці ліберали виступають за призначення міністра закордонних справ ЄС, який мав би реальні важелі влади, створення єдиної європейської прикордонної служби та армії. Вони вимагають врегулювати питання виходу з Єврозони таких країн, як Греція, призупинити переговори про вступ у ЄС з Туреччиною, збереження санкцій проти Росії, поки Путін не відмовиться від своєї агресивної політики по відношенню до України і загострення їх в разі ескалації конфлікту. У той же час в інтерв’ю від 5 серпня Крістіан Лінднер закликав визнати окупацію Криму «постійною тимчасовою» тобто він виступає за невизнання анексії, але за діалог з Росією. Лінднер порівняв ситуацію з Кримом із реаліями, які склалися після Другої світової війни, коли Німеччина не визнала захоплення Совєтським Союзом балтійських держав. Ця примиренська щодо  Росії заява Лінднера є спробою завоювати симпатії німецького економічного лобі та проросійських виборців інших партій. Це також є сигналом для СДПН про те, що ліберали не стануть через війну в Україні чинити перешкоди для постання можливої ​​коаліції.

Потенційні проблеми та конфлікти

Незважаючи на реорганізаторську діяльність Лінднера, ситуація в партії перед виборами не є стабільною. Перш за все дається взнаки відсутність кадрів. Лінднер, зосередивши в своїх руках найбільш важливі функції (голова партії, лідер виборчої кампанії і голова партійних структур в Північному Рейн-Вестфалії і глава FDP у місцевому парламенті), має владу, використовуючи яку він може міняти партійний імідж та передвиборчі гасла. Але крім нього, а також Вольфганга Кубіцькі (глава партії в Шлезвіг-Гольштейні) і Александера Графа (віце-президент Європейського парламенту) партія не має розкручених політиків. Крім того, через чотирирічну неучасть в засіданнях Бундестагу і кадровий відтік у бізнес Лінднер не має фахівців та експертів, на допомогу яких можна було б розраховувати під час коаліційних переговорів та урядової роботи. Отже входження до уряду — не мета, а оптимальний сценарій для партії. Лінднер підкреслює, що він погодиться на це лише якщо буде враховано вимоги програми FDP. Лідер FDP також уникає говорити перед виборами про майбутню коаліцію, хоча погоджується з тим, що програма ХДС/ХСС є близькою для лібералів.

Тарас Осадчий

 

Be the first to comment on "Вибори до Бундестагу: Бути чи не бути для лібералів"

Leave a comment

Your email address will not be published.

*



*